Apr 23, 2008 10:06
Ми ж Українці !
Пані й панове !
Сестрице і брате !
Слухайте серцем ,
Щось маю казати :
Введіть зміст скрадання.
Годі вже бавитись
у вечорниці , -
Їсти вареники
і паляниці ,
Треба трудитись
до сьомого поту -
Час бо настав
для важкої роботи .
Руки свої прикладіть
до землиці ,
Воду беріть із нової криниці
Мову свою вбережіть
від напасті (!) .
Пісні народній
не дайте пропасти !
Пані й панове !
Гуртом , поодинці , -
Ми ж Українці !
Та ми ж Українці !
А проміняли свої вишиванки
на закордонні
"варені" вдяганки ,
І дукачі
І намисто - з нудьги -
На золотії
важкі ланцюги ...
Пані й панове !
Шановна громадо !
Скільки це гризтися можна
за владу ?!
Топимось ми
в павутинні гріховнім ,
Душить нас нині
Чорнобиль духовний .
Стронцій мов привид ,
в воді і на суші ,
Не допустімо його в наші душі !
Пані й панове !
Тож будьмо відверті -
Ви заблукали
в страшній круговерті ...
Криза чи біль ?
А яка їм відгадка ?
Як подивитись у вічі нащадкам ?
Пані й панове !
Громадо єдина !
Ми ж УКРАЇНА !
Велика родина !
(с) Наталя Струтинська
поезія,
патріотизм