(no subject)
Не страшно коли якийсь унерменш , театрально накульгуючи іде по вагоні метро просячи милостиню .
Смішно коли це ж циганча поспішаючи до наступного вагону розвиває швидкість якій би позаздрив будь-який спринтер .
Не страшно коли виставивши вагітний живіт у переході стоїть знову ж таки якась особа неслов"янської зовнішньості .
Смішно уявити собі ситуацію , що призвела до такого "негаразду" . Там , п"яні розваги із якимись такими ж як вона , тощо .
Не страшно коли жінка незрозумілої національності водить по вагонах маленьку дитину .
Смішно , якщо уявити що ця маленька людина могла з"явитись на світ Божий саме для цієї місії ...
Задумаєшся тільки куди подіти увесь цей цирк до 2012 року .
Страшно коли бачиш як до вагону на дошці з утюжками вкочується пів-людини , пів-чоловіка у воєнній формі , і просто тихим , надломаним голосом говорить "Допоможіть будь-ласка" .
В нього немає двох десятків винагород на грудях , і ти розумієш , що він їх просто не одягнув знаходячись в такій ситуації , але ти бачиш всі винагороди в його очах .
Страшно коли бачиш сімдесятирічну бабусю яка просто сіла в переході , коли вдивляєшся в її зморшкувате обличчя і бачиш в її очах що не такої старості вона чекала .
І коли уявляєш що навіть у тих бандитів які "кришують" торговців і попрошайок в цьому районі не піднялась рука заборонити цій бабусі тут жебрати бодай на шматок хліба , тоді стає страшно .
Ні , навіть не страшно , просто виникає ненависть , ненависть до системи , до людей які проходять поруч , до себе самого , до всього довбаного людства . І коли вона накоплюється , по краплі не за один день , за десять , двадцять , тридцять років , тоді відбуваються корінні зміни в суспільстві .
І то вже не буде Помаранчева революція із милими кульками , пов"язочками і апельсинчиками , то буде щось настільке сповнене ненависті що жахнутся тоталітарні вожді , а вбивці в тюрмах будуть воліти залишитись там навіки .
Смішно коли це ж циганча поспішаючи до наступного вагону розвиває швидкість якій би позаздрив будь-який спринтер .
Не страшно коли виставивши вагітний живіт у переході стоїть знову ж таки якась особа неслов"янської зовнішньості .
Смішно уявити собі ситуацію , що призвела до такого "негаразду" . Там , п"яні розваги із якимись такими ж як вона , тощо .
Не страшно коли жінка незрозумілої національності водить по вагонах маленьку дитину .
Смішно , якщо уявити що ця маленька людина могла з"явитись на світ Божий саме для цієї місії ...
Задумаєшся тільки куди подіти увесь цей цирк до 2012 року .
Страшно коли бачиш як до вагону на дошці з утюжками вкочується пів-людини , пів-чоловіка у воєнній формі , і просто тихим , надломаним голосом говорить "Допоможіть будь-ласка" .
В нього немає двох десятків винагород на грудях , і ти розумієш , що він їх просто не одягнув знаходячись в такій ситуації , але ти бачиш всі винагороди в його очах .
Страшно коли бачиш сімдесятирічну бабусю яка просто сіла в переході , коли вдивляєшся в її зморшкувате обличчя і бачиш в її очах що не такої старості вона чекала .
І коли уявляєш що навіть у тих бандитів які "кришують" торговців і попрошайок в цьому районі не піднялась рука заборонити цій бабусі тут жебрати бодай на шматок хліба , тоді стає страшно .
Ні , навіть не страшно , просто виникає ненависть , ненависть до системи , до людей які проходять поруч , до себе самого , до всього довбаного людства . І коли вона накоплюється , по краплі не за один день , за десять , двадцять , тридцять років , тоді відбуваються корінні зміни в суспільстві .
І то вже не буде Помаранчева революція із милими кульками , пов"язочками і апельсинчиками , то буде щось настільке сповнене ненависті що жахнутся тоталітарні вожді , а вбивці в тюрмах будуть воліти залишитись там навіки .