(no subject)

[unlock_oo]

Простіть

Довкола ліс стояв стіною,

Щось в хащах птаха голосила.

Мій сум і роздуми зі мною

І поруч братськая могила.

Хто ви? Чиї батьки, сини, кохані?

За що лягли ви в цім кургані?

Яка була у вас мета?

За що недожиті літа

Лишили ви комусь у спадок?

Жертовність вашая свята,

Та як її сприйняв нащадок?

І соромно, і сумно нині,

Як ницість сірая, тупа,

Сьогодні в вільній Україні

Паплюжить армію УПА.

Паплюжить тих, хто клав цеглини

В фундамент вільної Вкраїни,

І віддавав своє життя

За свій нарід, за майбуття.

Вам, не потрібне каяття.

Хай каються іскаріоти,

За скоєні свої підлоти,

Комунно-сталінські кати,

Енкаведисти - їх хорти.

За геноцид, голодомори,

За соловки, за біломори,

За всі катівні-каземати

Не обминути їм розплати...

Я біля братської могили

Стояв із квітами в руці.

Щось журно птаха голосила

І ліс шумів на Вовчаці.

Вовчак - історія жива.

Поклав я квіти на могилу.

Які скажу я вам слова?

Душа, як птаха та квиліла

І на щоці сльоза скупа:

"Простіть нас, вояки УПА"
взято тут  http://www.volyn.vosvoboda.info