(no subject)
Вчитися ніколи не пізно, це всім відомо. Але, що вчитися можна у немовлят, про це я ніколи не задумувалася, аж поки не отримала власний досвід. За останній рік з хвостиком, завдяки своєму чуду я навчилася багатьом речам. Але найціннішим вважаю те, що я навчилася виходити гуляти на вулицю. І усвідомила я це тоді, коли ми з Андрієм зловили себе на думці, що цього року літо якесь дуже довге - ніби тільки початок червня, а відчуття літа вже є давно. А вся справа в тому, що ми кожного дня гуляємо з Євою, той відчули зміни в природі. А до народження Єви я могла тиждень на вулицю не виходити, а коли виходила, то бігом-бігом....і швидесенько назад до своєї незникаючої "купи роботи". Зараз купа ніде не поділася, а навіть так суттєво виросла, але є ВОНА, і ми з нею йдемо разом гуляти, разом спостерігати і відчувати як міняється природа, а все інше нікуди не дінеться (і не дівається, що прикро)) ) І літо у нас цього року незвично довге, можливо, ми встигнемо придумати якусь суттєву вилазку і можливо!!!!, ми навіть встигнемо її здійснити.