Не збирайте дані з тих, хто вижив
Є така галузь людського знання як статистика. Доволі точна і потрібна штука - допомагає іншим галузям не сфейлити під час аналізу подій і явищ, робити прогнози і багато чого ще. І, як і у всьому, є в неї слабкі сторони.
Є така штука в статистиці, як помилка відбору. Дуже коротко поясню, що це, на прикладі «помилки самовідбору», яка зустрічається найчастіше. Наприклад, ми проводимо опитування «Чи користуєтесь ви інтернетом» серед користувачів інтернету - відомий прикол. Здавалося б, прокол очевидний і ми все робимо неправильно. Але якщо ми, наприклад, опитуємо мешканців тоталітарної держави, чи задоволені вони політикою уряду, прокол буде менш очевидним. Та й результати навряд можна буде назвати точними. Ціла купа народу просто відмовиться брати участь в опитуванні, а решта - збрешуть. Виходить, що наші дані базуються не на думці жителів цієї держави, а на думці тих жителів, хто погодився взяти участь в опитуванні.
Плавно підходимо до теми посту :-). Найкорисніша і, мабуть, одна з найменш очевидних помилок статистики - помилка того, хто вижив. Суть її в тому, що дані ми отримуємо з групи тих, хто «вижив» у той час, як вся інформація міститься в тих, хто «не вижив». Найяскравіший приклад: під час Другої світової не всі британські бомбардувальники повертались на аеродром. Ті, що повертались, мали чисельні вибоїни на фюзеляжі та крилах і механіки вирішували, що саме в цих місцях потрібно більше броні. Літаки допрацьовували і, все-одно, багато з них було збито. Проблема в тому, що літаки, які повертались, були якраз достатньо захищені: вся інформація про недоліки бронювання містилась у збитих літаках, які лежали на фронті з пробитими кабінами та баками.
Ну, війна війною, але для чого це потрібно в житті, тим більше звичайним людям, які ніяким боком не причетні до статистики і опитувань? Наведемо інший приклад. Ми прочитали біографію Форда і зробили для себе такий висновок: хто багато і сумлінно працює - досягає успіху і потрапляє в історію. Такий висновок можна зробити, прочитавши майже будь-яку біографію (принаймні будь-якого американця). Але ось проблема: про людей, які все життя сумлінно і багато працювали і все-одно нічого не досягли, ніде прочитати. Про них не складено біографій. Навіть я, можливо, припускаюся помилки того, хто вижив: я роблю такий висновок, ґрунтуючись на біографіях, які прочитав сам - а правда може критися в книжках, про які я нічого не знаю :-).
Дельфіни приносять потерпілих після корабельних аварій до берега і рятують їхнє життя. Всі врятовані можуть це підтвердити і 100 % з них вважають дельфінів розумними і благородними тваринами. Але, нажаль, ми не можемо опитати тих, кого дельфіни потягнули у відкрите море. Нехай спочивають з миром.
Для чого я це все написав: будьте обачними. Ця помилка зазвичай виникає випадково, тому що людське мислення - штука складна і ми самі не можемо його пояснити. Але, часто, багато висновків фабрикуються штучно, маніпулюючи фактами. Слідкуйте і за власними думками і за інфою, яку отримуєте ззовні :-).
Є така штука в статистиці, як помилка відбору. Дуже коротко поясню, що це, на прикладі «помилки самовідбору», яка зустрічається найчастіше. Наприклад, ми проводимо опитування «Чи користуєтесь ви інтернетом» серед користувачів інтернету - відомий прикол. Здавалося б, прокол очевидний і ми все робимо неправильно. Але якщо ми, наприклад, опитуємо мешканців тоталітарної держави, чи задоволені вони політикою уряду, прокол буде менш очевидним. Та й результати навряд можна буде назвати точними. Ціла купа народу просто відмовиться брати участь в опитуванні, а решта - збрешуть. Виходить, що наші дані базуються не на думці жителів цієї держави, а на думці тих жителів, хто погодився взяти участь в опитуванні.
Плавно підходимо до теми посту :-). Найкорисніша і, мабуть, одна з найменш очевидних помилок статистики - помилка того, хто вижив. Суть її в тому, що дані ми отримуємо з групи тих, хто «вижив» у той час, як вся інформація міститься в тих, хто «не вижив». Найяскравіший приклад: під час Другої світової не всі британські бомбардувальники повертались на аеродром. Ті, що повертались, мали чисельні вибоїни на фюзеляжі та крилах і механіки вирішували, що саме в цих місцях потрібно більше броні. Літаки допрацьовували і, все-одно, багато з них було збито. Проблема в тому, що літаки, які повертались, були якраз достатньо захищені: вся інформація про недоліки бронювання містилась у збитих літаках, які лежали на фронті з пробитими кабінами та баками.
Ну, війна війною, але для чого це потрібно в житті, тим більше звичайним людям, які ніяким боком не причетні до статистики і опитувань? Наведемо інший приклад. Ми прочитали біографію Форда і зробили для себе такий висновок: хто багато і сумлінно працює - досягає успіху і потрапляє в історію. Такий висновок можна зробити, прочитавши майже будь-яку біографію (принаймні будь-якого американця). Але ось проблема: про людей, які все життя сумлінно і багато працювали і все-одно нічого не досягли, ніде прочитати. Про них не складено біографій. Навіть я, можливо, припускаюся помилки того, хто вижив: я роблю такий висновок, ґрунтуючись на біографіях, які прочитав сам - а правда може критися в книжках, про які я нічого не знаю :-).
Дельфіни приносять потерпілих після корабельних аварій до берега і рятують їхнє життя. Всі врятовані можуть це підтвердити і 100 % з них вважають дельфінів розумними і благородними тваринами. Але, нажаль, ми не можемо опитати тих, кого дельфіни потягнули у відкрите море. Нехай спочивають з миром.
Для чого я це все написав: будьте обачними. Ця помилка зазвичай виникає випадково, тому що людське мислення - штука складна і ми самі не можемо його пояснити. Але, часто, багато висновків фабрикуються штучно, маніпулюючи фактами. Слідкуйте і за власними думками і за інфою, яку отримуєте ззовні :-).