Під Голоском
Вчора доздав курсовий проект, а разом з ним закінчив сесію. Проект був по-особливому цікавий для мене, але останній тиждень я все ж працював над ним дуже через силу. Як би там не було, так він виглядає:
Розміри 2×1 м, друкувалося все на банері в друкарні «Формат-Захід», якій я вдячний за хороший сервіс (що для Львова є дуже рідкісним явищем).
Територія площею 208,5 Га, знаходиться на Півночі Львова (на території знаходиться Українська академія друкарства). Запроектовано житла на 15 000 жителів. Головна концепція проекту - перенос залізниці (ділянки «Кам’янка - Підзамче») з центру міста на Північ, паралельно до проектованої магістралі. Так об’єднується концепція проф. Габреля М.М. з генпланом Львова-2025. Хто хоче почитати докладніше - під катом викладу аналітичну частину пояснювальної записки. Також на основі цього проекту буде виконуватися диплом (але в крупнішому масштабі).
Так виглядає ділянка в перспективі (все клікабельне):
Малоповерхове житло, школа, Брюховецький лісопарк і шматок середньоповерхових районів:
Одна з головних планувальних осей, малоповерхова забудова, парк, середньоповерхове житло:
Домінуючі планувальні осі:
Проектована дорожня розв’язка вулиць Замарстинівської, Варшавської та проектованої магістралі.
Обіцяна пояснювальна записка:
1. Загальний опис ситуації
1.1. Містобудівельна ситуація
Ділянка для проектування знаходиться в північному планувальному районі м. Львова. Площа ділянки - 207 Га, віддаленість від центру - 3 км (30 хв. пішки). Обмежована на Півночі, північному Заході та Заході: Брюховецьким лісопарком (збігається з межею Львова), на Сході: вулицею Замарстинівською, на Півдні: вулицями Варшавською та Тунельною, на південному Заході: залізницею (ділянка «Кам’янка - Підзамче») . З півдня до ділянки примикає забудова проспекту Чорновола. На самій ділянці знаходяться:
в центрі ділянки: Українська академія друкарства (вул. Під Голоском, 19);
на Сході ділянки: музична школа № 3 (вул. Замарстинівська, 223А), монастир Чину Найсвятішого Ізбавителя (греко-католицький, вул. Замарстинівська, 225), церква Успіння Праведної Анни (православна, вул. Заозерна, 11), лікарня МВС, кладовище, сформована малоповерхова житлова забудова вул. Заозерної;
на південному Сході: АЗС (біля місця сполучення вул. Варшавської та просп. Чорновола);
на Півдні ділянки: сформована житлова малоповерхова забудова (вулиці: Буковинська, Орна, Теслярська, акад. Возняка, на Нивах, Коверка, Малоголосівська, Рільнича, Ждахи, Ланова, Д. Загула, Млинова, Зимова, Зимова Верхня) та багатоповерхова забудова (вулиці Щепова та Жнивна);
1.2. Природна ситуація
Ділянка розміщена на складному, поярованому рельєфі. Умовно ділянку можна поділити на чотири частини: Е-подібне західне плато; дві великі рівнинні ділянки в центрі, умовно розділені між собою схилом з нахилом 20 % (в середньому); рівнина вздовж північно-східної межі ділянки; невелика рівнина на Півночі. В загальному, рельєф поступово спадає з північного Сходу на південний Захід.
Площа рельєфу з ухилом до 8 % - 111 Га;
площа рельєфу з ухилом 8…20 % - 59,3 Га;
площа рельєфу з ухилом понад 20 % - 38,2 Га.
На території знаходиться два озера, площами 0,6 (на Сході) та 0,06 Га (в центрі території). Територія багата на рослинність, а на Півночі та Заході до неї примикає Брюховецький лісопарк.
2. Концепція
2.1. Концепція в масштабі міста
При аналізі генплану Львова-2025 було виявлено, що на Півдні ділянку перетинатиме проектована магістраль (хорда), що має замкнути зовнішнє транспортне кільце Львова. За генпланом 2025-го року, ділянка магістралі входить на ділянку біля південної межі, огинає існуючу малоповерхову житлову забудову на Півдні та виходить з ділянки на Сході, поблизу місця перетину вулиць Варшавської та Замарстинівської, де пропонується запроектувати дорожню розв’язку типу «неповний конюшиновий аркуш». Аналіз генплану-2025 виявив, що при проектуванні даної магістралі магістральні вулиці міського значення Варшавська та Тунельна втратять своє значення. За концепцією проф. Габреля М.М., вирішення транспортної проблеми середмістя Львова можливе, якщо на місці ділянки залізниці «Кам’янка - Підзамче» створити магістраль на естакаді, а саму залізницю перенести далі на Північ. Це стерло б штучну межу між середмістям та Шевченківським районом міста та вивільнило б чисельні території, які зайняті під обслуговування залізниці. За генпланом 2025-го року, проектована «хорда» повинна замкнути зовнішнє транспортне кільце в районі початку Київського шосе, тобто неподалік залізничної станції Дубляни-Львівські.
Беручи до уваги генплан 2025-го року та концепцію перенесення залізниці далі на Північ, виглядає логічним запропонувати провести поруч магістраль з залізницею, особливо, беручи до уваги червоні лінії та санітарні зони магістралей та залізниці. Усунення залізничної ділянки «Кам’янка - Підзамче» та створення нової - «Кам’янка - Дубляни-Львівські» знищить штучну межу між центром міста та Шевченківським районом, утворить новий транспортний коридор, дозволить створити кілька малих проміжних залізничних станцій, що ще сильніше звільнить центр міста від надлишку транспорту та дозволить розвинути існуючу концепцію рейкового автобусу (рейковий автобус «Сихів - Підзамче», що користується значною популярністю), поєднавши Сихівський, Франківський, Залізничний, Шевченківський райони міста зручним сполученням. Також малі залізничні станції зроблять місто більш поліцентричним. Одну з таких станцій можна розташувати на проектованій території (вона б обслуговувала забудову просп. Чорновола та проектованої території).
2.1. Концепція в масштабі проектованої території
Обмеження, взяті до уваги в ході розробки концепції: проектована «хорда»; існуюча житлова забудова, територія церкви та монастиря, Української академії друкарства; області з несприятливим для забудови ухилом рельєфу; охоронні зони ставків.
Сильні сторони території, взяті до уваги в ході розробки концепції: мала віддаленість від центру міста та існуюче сполучення через просп. Чорновола; проектована «хорда»; масштабні території з існуючими деревами; інші природні фактори.
Концепція території: територіальне житлове утворення, що складається з малоповерхової та середньоповерхової забудови, з освітнім ядром у центрі, великими парками, з хорошим транспортним сполученням з центральною частиною та іншими районами Львова.
Основу функціонального планування складає середньо поверхове житло в центрі території та малоповерхове навколо. Умовно територію поділено на три великі частини, кожна з яких обслуговується власним дитячим садком. Частини розмежовані великими парками на рельєфі. Ядро території складає Українська академія друкарства, проектована школа, торговий та офісний центри. На Сході території знаходиться залізнична станція. На Півночі території пропонується невелика каплиця.
В основу планувальної структури лягає рельєф - осі головних вулиць прокладено вздовж вододілів та тальвегів першого порядку. Також мережа вулиць та пішохідних зв’язків бере до уваги існуючу вулицю Під Голоском та сформований пішохідний бульвар Української академії друкарства, її забудову. В місцях перетину головних осей розміщено планувальні та об’ємні домінанти.
Ділянка «хорди», що проходить через територію, має сумарно шість смуг руху та два залізничних полотна. Враховуючи залізничне полотно, спроектовано транспортну розв’язку, що пов’язує між собою «хорду», вулиці Замарстинівську та Варшавську. При цьому, залізничне полотно огинає транспортну розв’язку і ніяк не перешкоджає автомобільному руху. Поблизу вулиці Під Голоском пропонується розміщення залізничної станції, яка
б обслуговувала район просп. Чорновола, проектовану територію, та, зокрема, Українську академію друкарства.
Для більш раціонального використання території та збільшення площі земельних ділянок, малоповерхову забудову пропонується заблоковувати по одній стіні. Середньоповерхова забудова формується відповідно до вуличної та пішохідної мереж. Основні рекреаційні зони пропонується розміщувати вздовж несприятливого для забудови рельєфу, поблизу водойм.
Розміри 2×1 м, друкувалося все на банері в друкарні «Формат-Захід», якій я вдячний за хороший сервіс (що для Львова є дуже рідкісним явищем).
Територія площею 208,5 Га, знаходиться на Півночі Львова (на території знаходиться Українська академія друкарства). Запроектовано житла на 15 000 жителів. Головна концепція проекту - перенос залізниці (ділянки «Кам’янка - Підзамче») з центру міста на Північ, паралельно до проектованої магістралі. Так об’єднується концепція проф. Габреля М.М. з генпланом Львова-2025. Хто хоче почитати докладніше - під катом викладу аналітичну частину пояснювальної записки. Також на основі цього проекту буде виконуватися диплом (але в крупнішому масштабі).
Так виглядає ділянка в перспективі (все клікабельне):
Малоповерхове житло, школа, Брюховецький лісопарк і шматок середньоповерхових районів:
Одна з головних планувальних осей, малоповерхова забудова, парк, середньоповерхове житло:
Домінуючі планувальні осі:
Проектована дорожня розв’язка вулиць Замарстинівської, Варшавської та проектованої магістралі.
Обіцяна пояснювальна записка:
1. Загальний опис ситуації
1.1. Містобудівельна ситуація
Ділянка для проектування знаходиться в північному планувальному районі м. Львова. Площа ділянки - 207 Га, віддаленість від центру - 3 км (30 хв. пішки). Обмежована на Півночі, північному Заході та Заході: Брюховецьким лісопарком (збігається з межею Львова), на Сході: вулицею Замарстинівською, на Півдні: вулицями Варшавською та Тунельною, на південному Заході: залізницею (ділянка «Кам’янка - Підзамче») . З півдня до ділянки примикає забудова проспекту Чорновола. На самій ділянці знаходяться:
в центрі ділянки: Українська академія друкарства (вул. Під Голоском, 19);
на Сході ділянки: музична школа № 3 (вул. Замарстинівська, 223А), монастир Чину Найсвятішого Ізбавителя (греко-католицький, вул. Замарстинівська, 225), церква Успіння Праведної Анни (православна, вул. Заозерна, 11), лікарня МВС, кладовище, сформована малоповерхова житлова забудова вул. Заозерної;
на південному Сході: АЗС (біля місця сполучення вул. Варшавської та просп. Чорновола);
на Півдні ділянки: сформована житлова малоповерхова забудова (вулиці: Буковинська, Орна, Теслярська, акад. Возняка, на Нивах, Коверка, Малоголосівська, Рільнича, Ждахи, Ланова, Д. Загула, Млинова, Зимова, Зимова Верхня) та багатоповерхова забудова (вулиці Щепова та Жнивна);
1.2. Природна ситуація
Ділянка розміщена на складному, поярованому рельєфі. Умовно ділянку можна поділити на чотири частини: Е-подібне західне плато; дві великі рівнинні ділянки в центрі, умовно розділені між собою схилом з нахилом 20 % (в середньому); рівнина вздовж північно-східної межі ділянки; невелика рівнина на Півночі. В загальному, рельєф поступово спадає з північного Сходу на південний Захід.
Площа рельєфу з ухилом до 8 % - 111 Га;
площа рельєфу з ухилом 8…20 % - 59,3 Га;
площа рельєфу з ухилом понад 20 % - 38,2 Га.
На території знаходиться два озера, площами 0,6 (на Сході) та 0,06 Га (в центрі території). Територія багата на рослинність, а на Півночі та Заході до неї примикає Брюховецький лісопарк.
2. Концепція
2.1. Концепція в масштабі міста
При аналізі генплану Львова-2025 було виявлено, що на Півдні ділянку перетинатиме проектована магістраль (хорда), що має замкнути зовнішнє транспортне кільце Львова. За генпланом 2025-го року, ділянка магістралі входить на ділянку біля південної межі, огинає існуючу малоповерхову житлову забудову на Півдні та виходить з ділянки на Сході, поблизу місця перетину вулиць Варшавської та Замарстинівської, де пропонується запроектувати дорожню розв’язку типу «неповний конюшиновий аркуш». Аналіз генплану-2025 виявив, що при проектуванні даної магістралі магістральні вулиці міського значення Варшавська та Тунельна втратять своє значення. За концепцією проф. Габреля М.М., вирішення транспортної проблеми середмістя Львова можливе, якщо на місці ділянки залізниці «Кам’янка - Підзамче» створити магістраль на естакаді, а саму залізницю перенести далі на Північ. Це стерло б штучну межу між середмістям та Шевченківським районом міста та вивільнило б чисельні території, які зайняті під обслуговування залізниці. За генпланом 2025-го року, проектована «хорда» повинна замкнути зовнішнє транспортне кільце в районі початку Київського шосе, тобто неподалік залізничної станції Дубляни-Львівські.
Беручи до уваги генплан 2025-го року та концепцію перенесення залізниці далі на Північ, виглядає логічним запропонувати провести поруч магістраль з залізницею, особливо, беручи до уваги червоні лінії та санітарні зони магістралей та залізниці. Усунення залізничної ділянки «Кам’янка - Підзамче» та створення нової - «Кам’янка - Дубляни-Львівські» знищить штучну межу між центром міста та Шевченківським районом, утворить новий транспортний коридор, дозволить створити кілька малих проміжних залізничних станцій, що ще сильніше звільнить центр міста від надлишку транспорту та дозволить розвинути існуючу концепцію рейкового автобусу (рейковий автобус «Сихів - Підзамче», що користується значною популярністю), поєднавши Сихівський, Франківський, Залізничний, Шевченківський райони міста зручним сполученням. Також малі залізничні станції зроблять місто більш поліцентричним. Одну з таких станцій можна розташувати на проектованій території (вона б обслуговувала забудову просп. Чорновола та проектованої території).
2.1. Концепція в масштабі проектованої території
Обмеження, взяті до уваги в ході розробки концепції: проектована «хорда»; існуюча житлова забудова, територія церкви та монастиря, Української академії друкарства; області з несприятливим для забудови ухилом рельєфу; охоронні зони ставків.
Сильні сторони території, взяті до уваги в ході розробки концепції: мала віддаленість від центру міста та існуюче сполучення через просп. Чорновола; проектована «хорда»; масштабні території з існуючими деревами; інші природні фактори.
Концепція території: територіальне житлове утворення, що складається з малоповерхової та середньоповерхової забудови, з освітнім ядром у центрі, великими парками, з хорошим транспортним сполученням з центральною частиною та іншими районами Львова.
Основу функціонального планування складає середньо поверхове житло в центрі території та малоповерхове навколо. Умовно територію поділено на три великі частини, кожна з яких обслуговується власним дитячим садком. Частини розмежовані великими парками на рельєфі. Ядро території складає Українська академія друкарства, проектована школа, торговий та офісний центри. На Сході території знаходиться залізнична станція. На Півночі території пропонується невелика каплиця.
В основу планувальної структури лягає рельєф - осі головних вулиць прокладено вздовж вододілів та тальвегів першого порядку. Також мережа вулиць та пішохідних зв’язків бере до уваги існуючу вулицю Під Голоском та сформований пішохідний бульвар Української академії друкарства, її забудову. В місцях перетину головних осей розміщено планувальні та об’ємні домінанти.
Ділянка «хорди», що проходить через територію, має сумарно шість смуг руху та два залізничних полотна. Враховуючи залізничне полотно, спроектовано транспортну розв’язку, що пов’язує між собою «хорду», вулиці Замарстинівську та Варшавську. При цьому, залізничне полотно огинає транспортну розв’язку і ніяк не перешкоджає автомобільному руху. Поблизу вулиці Під Голоском пропонується розміщення залізничної станції, яка
б обслуговувала район просп. Чорновола, проектовану територію, та, зокрема, Українську академію друкарства.
Для більш раціонального використання території та збільшення площі земельних ділянок, малоповерхову забудову пропонується заблоковувати по одній стіні. Середньоповерхова забудова формується відповідно до вуличної та пішохідної мереж. Основні рекреаційні зони пропонується розміщувати вздовж несприятливого для забудови рельєфу, поблизу водойм.