порожнеча.
...подих. зроби ще один подих. один.
порожнеча. чорна величезна діра в середині мене, саме на тому місці, де була кохана людина. саме на тому місці де повинен бути ти. ця порожнеча тепер забирає всі мої сили. я взагалі не відпочиваю, звідколи ти зник з мого життя. я не відпочиваю навіть коли сплю. моя порожнеча - це тиша, яка з кожною хвилиною руйнує мене з середини. вона заполонила всі мої думки, всю мою свідомість, вона зайняла всі куточки мого розуму... ця огидна убивча тиша. я щосекунди втомлена і сонна. я з величезною дірою всередині. я блукаю цим чорним лабіринтом, намагаючись тебе знайти. я ору! я що є сили викрикую твоє ім*я. проте ти мене більше не чуєш. мене ніхто і ніщо не чує. тому що тут абсолюно нікого і нічого немає.
...дихай, маленька.
мені здається, що все тимчасово. я більше не будую планів на майбутнє. я більше не намагаюсь виправити своїх помилок, не намагаюсь досягнучи чогось, чого я так прагнула досягнути. мені здається, що в цьому тепер немає сенсу, тому що будь-які мої досягнення загубляться в тій гробовій тиші. я весь час чекаю. я розумію, що ти не зміниш нічого в моєму житті і більше ніколи мене не врятуєш, проте я чекаю тебе.
...подих.
я любила саме цю квартиру, тому що тільки тут мені почали снитись хороші сни. в цій квартирі я була припинила кричати ночами і прокидатись від жахів. це було раніше, не зараз... а тепер я ненавиджу сюди повертатись, тому що я відкриваю вхідні двері, я дивлюсь на своє ліжко і розумію, що тебе тут більше немає, що сьогодні я знову буду кричати пів ночі і навряд засну.
