35 днів до весни.
коли існування стане забагато, надто багато, щоб утримувати це в собі.... коли стане забагато мене в оточуючих предметах, саме тоді закінчаться мої перегони у пошуках саме-тих-станів та ідеальних-моментів і мене просто вирве, вирве без залишку. мене будуть переслідувати приступи нудоти, які будуть тіко частішими з плином часу. а в мене не залишиться сил, щоб їх вгамовувати... в мене не залишиться бажання. саме тоді я виплесну із себе цей світ.
я почала чекати на весну з 37-го дня до..