Страсбург після Парижа мені став як бальзам на душу :) Такий весь маленький, тихий і компактний. "Мені більше до вподоби Бламо", - хмурився Франсуа, уродженець маленького містечка в Бретані. - "Не люблю великих міст".
"Ха-ха, що ж тоді в Парижі", - питала я. "Та в Парижі ще гірше", - погоджувався Франсуа.
Ітак. Вилазка в Страсбург була нашим вікендом у волонтерському таборі в Бламо. (Фотки Бламо, замку і наших волонтерських буднів будуть пізніше). В Страсбурзі ми катались на катері, пеклись під сонцем, мокли під дощем, вилазили на вежу Катедри (яка до тисячавісімсотякогосьтам року була найвищою будівлею Європи), обідали прямо на бруківці на набережній багетами і сиром (ну як без нього)...
Та сама Катедра
Якась виставка. На жаль, жен’компромпа нічого, крім назви Тамбов :)
Базарчик біля Катедри
Хатка Єпископа, якщо я правильно зрозуміла )
Колись (дуже давно) тут була митниця. Тепер, кабак, звичайно :)
У всіх будинках купа маленьких вікон на даху
Європарламент
Платан: З одного боку французи зізнаються в коханні коханому місту (звиняйте за масломасляне)
З іншого - русіш турісто :)
Якийсь чувак подібний на Пушкіна :)
Магазин зі світильниками )