(Untitled)

[ultra_me]

Іду сьогодні з роботи, нікого не чіпаю, обговорюю з мамою покривала... І тут - ба-бах! У моє обличчя ЩОСЬ врізається з такою швидкістю, що від несподіванки кидаю телефон і на рівні інстинктів, забувши про білий день і перехожих, починаю скавуліти від неймовірно пекучого болю. Перша думка: оса або бджола! Та й відчуття - ніби жало загнали під око.

Comments

[iri_di_um]

Бідолашна, тримайся! Сьогодні, певно, день такий, день невдач. Добре, що поряд були хороші медики, я-от через поганих сьогодні свідомість втратила.

[ultra_me]

що сталося???

[ultra_me]

мені після цього посту соромно стало... поки розповідала мамі, не знала, що вона зранку обшпарила себе зверху донизу кип"ятком :(

[iri_di_um]

Кажу ж день такий, всім не щастить. Соромно? Перестань, якби мені отак летіло в око, я б зі страху не знала куди бігти. як мама, опіки сильні? До лікаря звернулась?
Зі мною нічого страшного, невміла медсестра двічі проколола наскрізь вену.

[ultra_me]

соромно, бо охкала-айкала по телефону, не знаючи, що в той момент мамі ще гірше було... страшенні опіки від шиї аж до ніг :( ні до якого лікаря ніхто не йшов, як завжди, займається самолікуванням

[iri_di_um]

Не бачу причин соромитись, ти ж не знала. Я знаю, що таке переконати маму йти до лікаря, але спробуй, це ж не жарти..

[ultra_me]

не хочу нікого засуджувати, але мене така ситуація вбиває: якщо вже медсестри не можуть нормально зробити укол, що казати про серйозні операції(

[iri_di_um]

От того я вибираю приватні клініки чи лабораторії, поки що з досвіду - там бояться налажати і ведуть себе по-іншому

[ultra_me]

як і всі мами, переконує, що нічого страшного. але маю шпіонів (тата і сестру), які розповідають протилежне :( найгірше, що мама вперта і до лікаря її не виженеш