сам с собой веду беседу
Мати чоловіка добре хоча би тим, що він не дозволяє тобі розслабитися, постійно тримаючи в тонусі :)
Користаючись тим, що Діма поїхав до батьків, провела день імені себе: тричі їла жіночий супчик з плавленим сиром і грибами, сходила на фітнес, випила макдональдський "Шейк де люкс із рисовими кульками", як завжди, безуспішно побродила по магазинах і розвела у квартирі такий срач, що дідько ногу зломить. Добре, що цього всього не бачить мама, яка постійно захоплювалася моєю охайністю і ставила у приклад молодшій сестрі.
Планувала купити собі плаття на розпис до сестри, але плани так і залишились не реалізованими. Сімейні стосунки, постійна економія і життя в Києві таки наклали на мене свій відбиток. Настільки відбилася від трендів і модних тенденцій, що тепер боюся як злитися з масою, так і виглядати старомодною. Те, що в Києві носять одиниці, дуже часто стає "модним" на вуличних подіумах Франківська. Повернулася додому розстроєна і вбита. Треба почати читати жіночі журнали чи шо...
А ще впала духом, бо не змогла знайти красиве якісне покривало на подарунок сестрі. На "Даринку", де раніше можна було купити все, якщо і було від сили 15 покривал - це добре. Більшість із них демонструвалася прямо на ліжках у відділах меблів. Вони, може, й прикольні, просто шкода віддавати 1000-1200 гривень за те, що милує око, припадаючи пилюкою. Я із самого початку була налаштована на те, щоб замовляти в Інтернеті, просто хотілося спробувати річ на дотик, бо на картинці все красиве, а привезти можуть бозна-що. Приємно здивувала продавщиця і, сподіваюся, за сумісництвом власниця одного з магазинів ліжок. Коли я побачила шикарне покривало і поцікавилася ціною, вона щиро зізналася: "Біля тисячі. Я могла би вам його продати, але не хочу - воно ж бувало на виставках, гляньте - он плямка, там пошарпане". Після чого сама (!) побігла до ноутбука і почала гуглити в Інтернеті, перейнявшись моїми безуспішними пошуками :) Крім того, порадила якісні фірми-виробники, розказала, що варто купувати а що ні. Тому суботній вечір я провела в мережі, вибираючи бежево-коричневі покривала. І, мушу вам сказати, сама в них закохалася. Можливо, собі купуватиму в інших тонах, але точно знаю: покривало у мене буде! Залишилося тільки власним житлом обзавестись))
Після трьохгодинних пошуків вибрала "лише" півсотні покривал, які більш-менш сподобалися :)) Вирішила, що ризикувати не варто, тому доведеться просити допомоги у сестри. Нехай вибирає. На вкус и цвет, як кажуть, і фломастери різні.
Люблю вихідні, коли вони вихідні. Бо зазвичай субота/неділя для середньостатистичної жінки перетворюються на прибирання, прання, прасування і готування їжі. Цього ж разу я настільки розлінилася, що спромоглася лише двічі запустити пральну машинку. А взагалі, неправильна я жінка. Якщо інші розслабляються і отримуються мегазадоволення від приготування їжі, то мені за це можна поставити тверду "2". Незважаючи на те, що 90% вечорів я проводжу на кухні, процес готування для мене - швидше необхідність, аніж реалізація себе як прекрасної половини. Моя б воля - жила тільки на гречці, овочевих салатах і рагу. А ще каві з молоком, бутербодах із сиру та чорного хліба, фруктах і шоколаді. Хоча ні, мушу визнати - дещо із кухонних справ мене таки приваблює. У свій час накупила всеможливих форм для духовки, експериментуючи з кексами, пирогами і тушеним м"ясом. За законом підлості на новій квартирі плита допотопна і про духовку можна забути :(
Ось так поговорила сама із собою, а вже половина неділі пройшла :) Називається, дорвалася дитина до Інтернету. На вечір залишаю стрічку друзів (!!!), а поки йду приводити квартиру до її первісного стану. А ще рагу на носі, картопля з м"ясом для м"ясоїда з Вереміївки і миття посуду. А там і понеділок...