То було не геройство білих,
Не п`яна відвага шляхетних
бандитів, -
То було дуже трудне і дуже
негайне діло -
Зубами вигризти браму
в граніті.
Не лічили тижнів тяжкої дороги,
Не питались, скільки любих,
коханих убито.
Пішим набрякли ноги,
Коні побили копита.
Коли в смертних полях Перекопу
Хворі, голодні і голі
Руками брали окопи,
Пазурами видерли волю.
Не згадають імення в сумній
панахіді
Попи ні живої, ні мертвої
церкви -
Задзвенять грозою в залізі
і міді,
Не умруть в робочому серці.
Ті, що вмерли під Перекопом,
Ті, що хворі, голодні й голі,
Руками брали окопи,
Пазурами видерли волю.
1924
Київ, "Молодь", 1969
Ілюстрація - Касіян В. І. "Перекоп"