Олесь Бердник. Коли ти захочеш дуже...

[varjag_2007]

Коли ти захочеш дуже
Сягнути якоїсь мети,
Лиш на найвищі гори
Варто, друже, іти.

Коли завирує сила,
Яка покличе у путь,
Хай тебе буйні крила
Тільки в небо несуть.

Та не розмінюй злото
На мідяки дрібниць,
Твоя єдина турбота -
Дивитися горілиць

Тільки не думай, що Небо
Лише там, угорі, -
Самоцвіти треба
Часто шукать у норі.

В небо летить і злоба,
Краса цвіте і внизу...
Лиш не змінити подобу
З сирості на грозу!

Тому вимірюй серце
Прагненням вогняним
У безконечному герці
Сам з собою одним!

У глибині сумління
Є непідкупна суть -
Прадідів покоління
Там у віках живуть,

Рани твої і болі,
І перемоги грім -
Знаки їхньої волі,
Ними завдячуй їм...

Ждуть вони нового шляху
З давніх пекельних лон,
Щоб для Духовного Птаха
Розірвати полон.

Тому як хочеш, Друже,
Сягнути якоїсь мети,
Варто прагненням дужим
Лише на Гори йти!