Темна хмара наступила,
Став дощик іти:
"Благослови, отаманe,
Намет нап'ясти".
Ой нап'яли козаченьки
Червоний намет
Та й п'ють вони горілочку
Ще й солодкий мед.
Усі пани, усі дуки
У наметі сіли,
Наша браття сіромашня
Та і не посміли,
Взяли кварту горілки з жарту
Та й на дощі сіли.
Прийшов же наш пан отаман,
Стало йому жаль,
Над своєю голотою
Жупан свій розп'яв.
Іде багач, іде дукач -
П'ян валяється,
Із нашої голотоньки
Насміхається:
"За що ж тая голотонька
Напивається?"
Ой як крикне пан отаман
На свою силу:
"Візьміть, візьміть превражу дуку,
Вибийте в шию!"
Один бере за чуприну,
Другий дула б'є:
"Не йди, не йди, превража дуко,
Де голота п'є!"
Пішов багач, пішов дукач
І не оглядавсь, -
Десятому заказував,
Щоб не насміхавсь.
Цитується за "Історичні пісні",
серія "Бібліотека поета"
Київ, "Радянський письменник", 1970