Йдуть Ветерани. Уманець

[tatumuganda]

Ідуть сержанти, рядові,
Йдуть капітани і старшини,
Ідуть, неначебто живі,
Сини моєї Батьківщини!
Такі ж безвусі, як колись,
Такі ж відважні та веселі! -
Оті, що вчасно не прийшли
З війни до рідної оселі,
Ідуть вони... їх імена
Хоч значаться на обелісках, -
Та не забрала їх війна,
Вони із нами, в наших списках.
Ідуть сержанти, рядові,
Ідуть старшини, капітани,
Вони серед живих живі -
Війни безвусі ветерани!
Роки пройшли... Минули весни
Тих незабутніх грізних днів
Дивлюся я на юнь кремезну,
Здається - теж помолодів!
Болить усе, тривожать рани,
Болить і в тих, які без ран.
Ідуть в задумі ветерани -
Сержант, майор і капітан.
На грудях сяють нагороди -
Медалі, знаки, ордени -
Подяка рідного народу
За дні суворі, дні війни.
А поруч з сивими живими
Іде безвусий, мов живий.
Із орденами бойовими
В званні найвищим - рядовий!