Тихий бог
Курій
У синім морі мрії
Острови хмарки
За край тривог
З цигарки.
"Серед дорог
Голодний, мокрий плину,
Як Сагайдачний
На Вкраїну,
Козак вчорашній,
Інок нині.
І лісом, ледве дим зотліє,
Багаття сиві, сині мрії -
Що сміх дівочий там у полі,
"Як любі очі - у недолі".
Летять, летять
Слова сереброкрилі
На сіножать без ліку білих лілій.
Курій і бог
Збираю незчисленні
Серед дорог
На луках мрій,
На подушці надхнення.
Ні слова - цить.
Заснула, спить:
- То птиці долетіли.
Із книги "Доробок" (1924)
Цитовано за "Майк Йогансен. Поезії"
Київ, "Радянський письменник", 1989