Хмарку на Захід. Йогансен

[varto_ua]

...І знову хмарам вітер сниться,
І тихо спіють в ясноокеані
Водою вільною вагітні вівці,
І сплять, і марять, поки час настане...

Мої отари, мрій грозових повні,
Ідіть на захід, над міста одвічні,

Несіть поволі, тихо в своїй вогкій вовні,
Тихо несіть насіння блискавичне.

І всю росу, що випала на чола,
І всю росу, що попалила вії,
І всю росу, що виплекало поле,
Зберіть поволі, тихо, поки час наспіє.

І коли світ останню кров розтопить,
Коли на площах падатимуть діти,
Як громова гармата, вдарте по Європі,
І спопеліть у корінь паразитів
І в океан несіть золу в останньому потопі.

1923

Із книги "Доробок" (1924)

Цитовано за "Майк Йогансен. Поезії",
серія "Бібліотека поета", Київ, видавництво "Радянський письменник", 1989