Іван Калянник. Курс

[kermanich]

Від Путивля і до "Аврори"
розкотився молодистий шквал,
і несла до Фінського - за город -
звістку сонцерадісну Нева.

Лютістю одвертою шпурляло
в бога,
      в дошку.
Крізь вогонь і дим
це тебе -
дитину з "Арсеналу" -
привітали рудні і степи.
Підвели батьки до сонця шиї -
і до бою,
у майбутнє крок,
це вони обороняли Київ
з піснею гарячою,
           мов кров.

"Я на варті сиджу -
бережись, буржуй
гладкий,
бережись -
     по кишенях не ножі.
У кишені наган,
наша певна нога,
     наші руки - безмін,
наша воля - без змін".
Ти народжувалась.
    Ти зросла,
плечі розправляючі свої,
     і гримить Інтернаціонал
не весь світ -
найкраща із країн.
Через дні, що вирушали в похід,
через комсомолію і цех
я пізнав тебе, моя Епохо,
і вороже я пізнав лице.
І тепер, коли минув двадцятий
мій весняний, мій рум`яний рік, -
хочу я твій розмах перейняти,
голосом
          твоїм заговорить.

1931 р.

"Молодь", Київ, 1969 р.