Одна нога в стременах... Фальківський

[varto_ua]

Одна нога в стременах.
Сніги. Вітри. Зима...
Розрубані рамена,
І голови нема.

А кінь стоїть і дремле:
- Куди ж його іти? -
До болю вгрузли в землю
Залізні копити.

Поглянув скоса оком:
- Хоч би уже сідав! -
І знову дрібним кроком
У далеч почвалав...

Іде, іде снігами
На південь, північ, схід, -
А вслід червоні плями,
А вслід червоний лід.

Іде, іде і стане,
До місяця ірже:
- Невже ж таки не встане?
- Невже?

....................
Одна нога в стременах.
Сніги. Вітри. Зима.
Розрубані рамена,
І голови нема...

Ще вчора був веселий:
Не думав, що кінець...
Сьогодні ж - Леле!
            Мрець...

Зі збірки "Обрії", цикл "Минуле" (1927)

Цитовано за "Дмитро Фальківський. Поезії",
Київ, "Радянський письменник", 1989