За горою, за крутою

[varto_ua]

(Пісня про вбивство пана Селiвановича)



За горою за крутою.
Косарики косять
Та у пана Саливона
Собі хліба просять.

Ой косили косарики
Півтори неділі, -
Не бачили косарики
Хліба ні скорини.

Ой косили косарики
Та радили раду, -
Та й убили Саливона
За усю громаду.

А в нашого пана
Плетені тини, -
Оце тобі, вражий пане,
Хазяйські сини!

У нашого пана
Побиті кілочки, -
Оце тобі, вражий пане,
Хазяйськії дочки!

У Києві огонь горить -
В Дорогинці димно, -
Як убили Саливона,
Усім панам дивно.

В його дочки Галюточки
На голові стрічки, -
Куди тягли Саливона -
Кров'янії річки.

В його дочки Галюточки
В поділках мережки, -
Куди тягли Саливона -
Кров'янії стежки.

Ой убито, вбито,
На весь двір простягся,
Його синок Іванюша
За серденько взявся.

Цитовано за "Історичні пісні",
серія "Бібліотека поета", видавництво "Радянський письменник", Київ, 1970

Примітка у тому ж виданні:

Тут ідеться про розправу (в 1854 р.) кріпаків села Дорогинки Ічнянського району Чернігівської області над поміщиком Селівановичем (Саливон), який відзначався свавіллям і жорстокістю.