І все ж бо якось загадково... Влизько
І все ж бо якось загадково:
Знайшли ми казку? Хоч одну?
Казок шукаємо шовкових,
... А попадаєм у пивну!
Доволі ж, люди й люденятка,
Шукати мрійної мети!
Зодягнем сонячну краватку
І будем буднями іти!
Не треба менторства й огуди
Блукань у пітьмі, по едем!
Хай буде так: пізнавши будень,
У праці радісно зростем!
Із книги "За всіх скажу" (1927)
Цитовано за "Олекса Влизько. Вибрані поезії"
Київ, "Радянський письменник", 1963
Знайшли ми казку? Хоч одну?
Казок шукаємо шовкових,
... А попадаєм у пивну!
Доволі ж, люди й люденятка,
Шукати мрійної мети!
Зодягнем сонячну краватку
І будем буднями іти!
Не треба менторства й огуди
Блукань у пітьмі, по едем!
Хай буде так: пізнавши будень,
У праці радісно зростем!
Із книги "За всіх скажу" (1927)
Цитовано за "Олекса Влизько. Вибрані поезії"
Київ, "Радянський письменник", 1963