Комусь дано діла творить великі. Фальківський

[varto_ua]

             Н.Ушинській

Комусь дано діла творить великі,
Що ниткою простягнуться в віки,
А з мене досить,
                             що не був дволикий,
Що серця не міняв на мідяки;
А з мене досить,
                             що маленькі вчинки
І п́ориви свої, й діла дрібні
Я не приносив продавать на ринки,
Мов той крамар в базарні дні.
І хоч тепер уже лягла утома
І борозни прорізали чоло -
Я все ж радий,
                         що кожну кому
В своїх піснях я напоїв теплом;
Я все ж радий,
                       що вмів співати просто,
Благословляючи людей і кожну мить,
Що моє серце,
                       виснажене доста,
Учили прагнути,
                           горіти
                                       і любить.
Тому не заздрю я нічому і нікому,
Хай іншим їх незрівняні діла...
А з мене досить
                             вміти вкласти в кому
Хоч би одну краплиночку тепла.

Ірпінь, 1929

Зі збірки "Полісся" (1931)

Цитовано за "Дмитро Фальківський. Поезії",
серія "Бібліотека поета", Київ, "Радянський письменник", 1989