Над містом плакати рвуться,
Де сонце - застиглий залп.
З екрану йде революція
Через притихлий зал.
Іде, як Шевченкова муза,
Як муза Делакруа.
Обпалює серце музика
Рвучкого її крила.
О музико революції,
Приємлю твій ярий грім
І світ, народжений в муці,
Бо він є світом моїм.
То світ - по-ленінськи мудрий,
По-ленінськи - ясно усміхнений.
Замість прогнилих мурів -
Будинки з ясними вікнами.
Воюють безмовні кадри,
І землю весна стряса.
Гримлять зелені литаври -
Квітнева кипить гроза.
Вирує весняно вулиця,
Червоне - їй до лиця!
І йде молода революція
Через наші серця.
Роман Лубківський Цитовано за "Сталь і ніжність. Поезії. Книга перша"
Київ, видавництво художньої літератури "Дніпро", 1975