Доки. Влизько

[varto_ua]

В напрузі
плеч
і рук
хриплять іржею доки,
нервуючи дроти, -
манометри
і токи,

в хаосі
ромбів,
хорд,
еліпсисів
і сфер,
намацавши людей
мільйоном атмосфер.

Залізо.
Чавуни.
Грантів спазмічний лемент.
Іржаві ланцюги.
Котли.
Цистерни.
Цемент.

Сам чорний сатана,
забруднений, як шкет,
оглухлий
спадом, - в рейд
плює
за парапет!

Із книги "Живу, працюю" (1930)

Цитовано за "Олекса Влизько. Вибрані поезії"
Київ, "Радянський письменник", 1963