Будинок на будинок,
сонце на сонце
гострять ікла.
Крик!
Крик!
Крик!
Залізний гуркіт
пекучий дріт
зубовний скрегіт.
Не кінь ріже,
Автомобіль
на барикади!
І звідусіль -
Маревом, вихором смерчем,
у блузах, у піджаках, у френчах
! стовп !
Градом куль,
Зливами - розстрілами
тушать -
не загасить!
Пить,
Хочеться пить…
Видбай,
гаряче серце,
радісним радієм залий
підсліпуватих міщан,
задрипаних волів,
охриплих солов ‘їв!
і по машинних м’язах
розлий свою кров:
хай тече,
хай гуде
світами, планетами, космосами!
1922 р.
Цитовано за: Український футуризм, Ніредьгаза, 1996 р.