Вийшла я на Княжу гору... Турчинська

[varto_ua]

Вийшла я на Княжу гору,
глянути на красень Львів,
В далеч рідну неозору,
На шляхи моїх батьків.
Пдійшла до шпиля Лева,
Спом'януть Червону Русь,
Львів, як пісня Вереснева,
До грудей моїх горнувсь.
І неначе князь Данило
З давнини сказав: - Дивись,
Як збулось велике діло,
Те, що я почав колись.
З-над Дніпра зібрались кревні,
Із Москви брати мої,
Привітали край мій древній
У возз'єднаній сім'ї.

1944
Агата Турчинська

Цитовано за "Антологія української поезії в 4-ох томах. Том 3"
Київ, Державне видавництво художньої літератури, 1957