Зійшлись обоє на багнетах:
Старий-старий і молодий;
В одного: - Сину! - з-під кашкета.
В другого: - Батьку, одійди!..
Зійшлись і стали на хвилину,
Схрестили погляди на мить,-
Кашкет мовчить і жде на сина,
А син осикою тремтить.
На перекошені обличчя -
Не біль, не втома - дикий сказ:
- Хоч би вже швидше!.. Хоч би швидше!..
Хоч би за раз!..
І довго ждали б два багнети
(В очах кривавий перелив),
Та хтось іззаду з кулемета
Обох скосив...
1927
Із збірки "На пожарищі" (1928)
Цитовано за "Дмитро Фальківський. Поезії",
серія "Бібліотека поета", Київ, "Радянський письменник", 1989