Німеччина(уривки з поеми, частина друга). Семенко

[tatumuganda]

... До Німеччини ми з ним перейшли
Фашизм там шкуру здирає...
Сумує поет. І знову мені
ще місця дома немає!

- Невже у Гаммонії*, в горщику тім,
жахливу я правду бачив?..
Але ж зустрічав я плем'я нове, -
зрости воно мисило наче?

- Ось Дюссельдорф... Гамбург...
Старенький Рейн
Живої б почути мови
Я стерпіть не можу - так потягло
до рідного краю знову! -

Зітхає, кряхтить поет. Його
мені зробилось шкода.
- Давайте махнем у Німеччину! Нам
не треба ж ні візи. ні згоди!

- Інкогніто знову? До рідних батьків -
і знов мені рук в'яжуть?
Та краще я ще раз помру, піду
і знову з могилу ляжу!

Інкогніто? иЯ - німецький поет -
і знову - в шкурі овечій? -
Тут я припинив городити мораль,
ще й інтелігентську до речі:

- Нагода рідка - притулитися знов
до матернинського лона.
НЕ думайте довго,
і от літака
я викликав телефоном.

* Гаммонія - богиня-покровителька Гамбурга, персонаж поеми Гайне "Німеччина"(Семенко писав свою поеми тим самим розміром, як і синонімія у назвах - це не випадковість) http://www.lib.ru/POEZIQ/GEJNE

Цитовано за: Михайль Семенко. Поезії",серія "Бібліотека поета", Київ, "Радянський письменник", 1985
/germania.txt