українські колисанки

[marynakb]

Колискові пісні (колисанки) - ліричні пісенні твори, які виконуються матір'ю (рідше батьком чи іншими членами родини) над колискою (першим ліжечком) дитини для того, щоб її приспати, приспівати, залюляти. Крім того дівчата, коли граються з ляльками, теж співають їм колискових пісень.

Колисанки переважно короткі. Ритм і темп - зумовлені темпом

Comments

Про_українську_народну_поезію_2

[olga_maximenko]

"Краса дівоча й парубоча в українській народній поезії обмальовується окромними незвичайно пишними й поетичними фарбами, - пише І. Нечуй-Левицький. - Про гарну дівчину кажуть, що вона гарна, як квіточка, як ясочка, як зірочка, як у саду вишня та черешня, як тополя, як рожа, як червона калина в лузі, як ластівка, як зозуля в гаю, як мак, як сонце, як золото. Про гарне дівоче лице кажуть, що з його хоч води напийся, хоч видивись, хоч малюй. Про гарні дівочі брови кажуть, що вони тоненькі, як шнурок, як шовкова нитка, що вони гнуться колесом, що одна брова варта вола, другій брові й ціни нема; гарні очі описуються, як терен, вкритий росою, як вишня на дощі; гарні губи, як рожевий лист, як листочок барвінку, солодкі як мед. Дівчина співає, як соловейко, як ластівка щебече. Гарний парубок описується в піснях, як дуб кучерявий, як зелений байрак; в його лице рум’яне, вуса чорні, чуб як барвінок, він рівний, як хвоїна, стрибкий, як живе срібло, повний як огірочок, чорнявий як чорнобривець, кучерявий як васильок, як любисток, як барвінок, гарний як повний місяць. Як гляне соколом, орлом, то в дівчини серце в’яне, а на дівчині вінок цвіте.
Нам прийшлось би багато листів списати такими багатими епічними та ліричними формами української народньої поезії та народнього язика, коли б ми схотіли виписати їх з українських збірників народніх пісень”.

Re: Про_українську_народну_поезію_2

[marynakb]

дуже цікава інформація!

можливо, варто її було б розмістити окремою ткиою... адже Нечуй-Левицький писав не про колискові пісні, а про всю народну поезію...