Настав Спас - і літо потроху йде від нас
Преображення Господнє, або Спас (Великий Спас), що припадає на 19 серпня, належить до дванадцяти великих православних свят. Це свято ще називають Другим Спасом. Згідно з церковним календарем, є три Спаси. Перший Спас збігається з Маковієм (14 серпня), а третій - з післясвятом Успіння Пресвятої Богородиці, або Першої Пречистої (29 серпня).
Перший і третій Спаси визначали межі Успенського посту, що зветься ще Спасівським (або просто Спасівкою). Однак вони не мали такого значення, як Великий Спас.
За Біблією, цього дня Ісус Христос преобразився перед своїми учнями Петром, Іаковом та Іоанном на вершині гори Фавор - щоб явити їм Небесну духовну славу, яка настає після земних страждань. Довкола спалахнуло дивовижне світло: обличчя Ісуса сяяло мов сонце, а одежі стали білими як сніг. У блаженному сяйві Він підносився на небеса. Пророки Мойсей та Ілія почули голос Всевишнього, який сповістив, що Ісус є намісником Бога на землі: “Сей есть Сын Мой возлюбленный, о Нем же благоволих, Его слушайте”.
Преображення Господнє знаменує об’єднання Божественної та людської природи в постаті Ісуса Христа - Спасителя.
У народі свято Спаса мало й інше значення - як свято врожаю. Його первісне коріння сягає дохристиянських вірувань. Свідченням того, що Спас символізував свято врожаю, яке згодом використало в своїй обрядовості християнство, є звичай освячувати в церкві дари природи: яблука, сливи, груші, обжинкові вінки, мед, бджолині стільники. Іноді на Спаса несли до церкви овочі (моркву, цибулю), лікарське зілля (волошки, материнку, чорнобривці).
Особливо чекали, коли освятяться яблука - адже до цього дня їх не їли. Тому існує ще одна назва свята - Яблучний Спас. До Спаса заборонялося їсти яблука, перш за все, жінкам, у яких померли діти, і дівчатам, що залишилися без матерів. Одне з апокрифічних сказань стверджує, що на Спаса Пресвята Діва роздає на тому світі діткам золоті яблука. Діти тих матерів, котрі дотримувались обітниці, одержують яблука і охоче ласують ними, а ті, неньки яких порушили заборону, стоять і плачуть, на що Мати Божа їм відповідає: “Ваші яблука з’їли свині”.
Чому саме жінкам заборонялося їсти яблука? З цього приводу В. Скуратівський висловлює таке припущення: “Мабуть, тому, що Єва в раю звабила Адама покуштувати недозволений плід, і цим плодом було яблуко. За її гріх і розплачуватися жінкам”.
Приходу Спаса чекали й пасічники. Кожен бджоляр за два-три дні до свята “підрізав бджоли” - визначав, скільки меду взяти собі, скільки залишити бджолам, щоб вони перезимували, вилучав порожні вощини, об’єднував невеликі бджолині сім’ї. Напередодні Спаса медом пригощали сусідів, друзів і обов’язково - вдів, сиріт і немічних людей.
Святами Спаса та Успіння Пресвятої Богородиці завершувався останній календарний місяць літа. Тому народна мудрість і казала:
Прийшов Спас - тримай рукавиці про запас.
Спас - усьому час.
Святий Спас приготував усього про запас: і дощ, і вітер, і холод, і тепло.
Як прийде Спас, то комарам урветься бас, а як прийде Пречиста - забере їх нечиста.
До Спасівки бджола робить на пана, а після Спасівки - на себе.
Прийшов Спас - пішло літо від нас.
Джерела:
Василь Скуратівський. Дідух.
Православный міръ. Международный православный вестник.