Сьогодні подивилася фільм, про який так багато чула паганого... і з самого початку була упереджена. Але цієї упередженості не вистачило і на перші 20 хвилин. Зрозуміло, що все те що сталося з Михалковим і його фільмом - просто політика, поставили на місце режисера, який зажадав більшого ніж режисерство. Мені теж не дуже подобається його манія величі, але те що він дійсно дуже гарний режисер, то цього не відняти.
Тож повернуся до фільму. Просто вразили дві сцени:
1. Хрещення Наді
2. І смерть командира дизбата
Взагалі, з усіх дітей Михалкова, Надя найкраща актриса. Геніальна актриса.
Фільм дуже і дуже сильний, вражаючий емоційністю. Ну, а тих, хто бачив виключно спецефекти, просто пожалію, бо за ефектами не побачили головного...
Тепер розумію людей, які виходили з кинотеатрів і говорили про те, що емоціям і думкам треба ще це все зв"язати, для усвідомлення побаченного, мабудь я покищо теж в такому стані.