Дворічанський національний природний парк
Дворічанський національний природний парк - природоохоронна і рекреаційна зона на сході Харківської області в Дворічанському районі. Відомий своїми кредяними горами, які розташовуються вздовж річки Оскіл
Мапа Дворічанського району
1. Отже після Куп'янська електричкою поїхали до Дворічної
2. Вийшли на станції "Дворічна", яка виявилася не зовсім у однойменному населеному пункті
3. Довелося чимчикувати в напрямку річки Оскіл. Дорогою біля нас зупинилася автівка, водій якої запропонував нас підвезти, на що ми радо погодилися. Але наша радість була передчасною. Мало того, що водій із товаришем серед дороги загадав нам неадекватну суму за підвіз, так ще й був п'яним, дорогою пив пиво, ставив лайнячу музику на повну і гнав за 100км по вбитих дорогах. Треш ще той. На щастя, цілі доїхали до села під назвою Новомлинськ, звідки розпочали вже повноцінний похід
4. В селі зустріли старих знайомих, які заховались в цій глушині
5.
6. А ось нарешті і головна атракція Дворічанського парку - крейдяні гори. Які вважаються дном древнього океану
7. Піднялися на одну з гір. Краєвди звідти фантастичні
8.
9. Долина Осколу напрочуд гарна!
10. Єдине, що трохи псує враження - це чимала кількість електричних стовпів. Але розумію, цивілізація потребує жертв.
11.
12.
13. Надвечір вибрали собі місце для ночівлі. Поставили намет, розпалили багаття, дістали їдло і пивко:)
14. Розмови точилися десь до другої ночі. Потім полягали спати. Всі позасинали, окрім мене. Полежав я десь до четвертої і вже був на ногах:)
15. Розбудити своїх однонаметників не вдалося, тож я вирішив самостійно поблукати, зустрічаючи світанок
16.
17. Туман над річкою просто казковий був
18.
19. Потім я показував їм знімки, і чув у відповідь, якого фіга я їх не розбудив)) А наживо, воно ж в кілька разів красивіше
20.
21.
22. Далі, коли всі прокинулися і поснідали, ми знову пішли вздовж Осколу в напрямку села Кам'янка. Кручі ставали пологіші
23.
24. Але на заміну краєвидам до нас прийшли замінники у вигляді фауни - птахи, гадюки і бабаки, яких тут реально дуже багато.
25. В селі Кам'янка наостанок ми побачили найфотогенічнішу крейдяну гору
26.
27. Ну, як можна було не видертись на цю гору))
28. Десь там на горизонті ми і розпочали свій похід
29.
30. Оскіл. Десь ще із 10 км і вже кордон.
31.
32. Що ще можна додати...
Далі ми дійшли до якоїсь залізничної станції, назви не пам'ятаю. І вирушили додому.
Всім українцям і харків'янам, зокрема, раджу відвідати ці незвичні і красиві місця.
Мапа Дворічанського району
1. Отже після Куп'янська електричкою поїхали до Дворічної
2. Вийшли на станції "Дворічна", яка виявилася не зовсім у однойменному населеному пункті
3. Довелося чимчикувати в напрямку річки Оскіл. Дорогою біля нас зупинилася автівка, водій якої запропонував нас підвезти, на що ми радо погодилися. Але наша радість була передчасною. Мало того, що водій із товаришем серед дороги загадав нам неадекватну суму за підвіз, так ще й був п'яним, дорогою пив пиво, ставив лайнячу музику на повну і гнав за 100км по вбитих дорогах. Треш ще той. На щастя, цілі доїхали до села під назвою Новомлинськ, звідки розпочали вже повноцінний похід
4. В селі зустріли старих знайомих, які заховались в цій глушині
5.
6. А ось нарешті і головна атракція Дворічанського парку - крейдяні гори. Які вважаються дном древнього океану
7. Піднялися на одну з гір. Краєвди звідти фантастичні
8.
9. Долина Осколу напрочуд гарна!
10. Єдине, що трохи псує враження - це чимала кількість електричних стовпів. Але розумію, цивілізація потребує жертв.
11.
12.
13. Надвечір вибрали собі місце для ночівлі. Поставили намет, розпалили багаття, дістали їдло і пивко:)
14. Розмови точилися десь до другої ночі. Потім полягали спати. Всі позасинали, окрім мене. Полежав я десь до четвертої і вже був на ногах:)
15. Розбудити своїх однонаметників не вдалося, тож я вирішив самостійно поблукати, зустрічаючи світанок
16.
17. Туман над річкою просто казковий був
18.
19. Потім я показував їм знімки, і чув у відповідь, якого фіга я їх не розбудив)) А наживо, воно ж в кілька разів красивіше
20.
21.
22. Далі, коли всі прокинулися і поснідали, ми знову пішли вздовж Осколу в напрямку села Кам'янка. Кручі ставали пологіші
23.
24. Але на заміну краєвидам до нас прийшли замінники у вигляді фауни - птахи, гадюки і бабаки, яких тут реально дуже багато.
25. В селі Кам'янка наостанок ми побачили найфотогенічнішу крейдяну гору
26.
27. Ну, як можна було не видертись на цю гору))
28. Десь там на горизонті ми і розпочали свій похід
29.
30. Оскіл. Десь ще із 10 км і вже кордон.
31.
32. Що ще можна додати...
Далі ми дійшли до якоїсь залізничної станції, назви не пам'ятаю. І вирушили додому.
Всім українцям і харків'янам, зокрема, раджу відвідати ці незвичні і красиві місця.