Серпень 2018
Буквально через тиждень після останньої мандрівки потягнуло в наступну. А що, є безвіз, є вільний час. Знайти б тільки із ким. Давно хотілося відвідати Балтійські країни. Отже. Питаю у всіх своїх любителів мандрів. У всіх якась причина не їхати, то грошей нема, то робота, то я вже була (був). І тут бац, приїжджає мій товариш по польських мандрах до Харкова. Я йому пропоную, він одразу погоджується, наступного дня дивом беремо квитки на Львів (для довідки, взяти квитки з Харкова до Львова за день майже нереально). Ось так несподівано їдемо в сторону шенгенської зони.
По обіді приїхали до Львова. Одразу домовляємося про блаблакар. Є непоганий варіант за 350грн ввечері. До виїзда є годин п'ять, тож ми не могли не скористатися нагодою вчергове прогулятися чарівним містом.
Того дня, як ніколи, навколо було багато музики. А Скрябін у виконанні цих дівчат був просто неймовірним.
Далі вечір. Посадка в автівку. Проходження кордону в межах 5-6-ти годин. На світанку у Любліні. Гуляємо містом. Доволі приємне і симпатичне. Ну, і через ранішній ранок людей майже нема. Ідеально
Далі в планах у нас було автостопом дістатися Каунаса, щоб там оселитися. Виходимо на трасу, починаємо стопити. Довго стоїмо, і нарешті нас підвозять на пару десятків кілометрів. Потім ще на кілька десятків. І так, щоб доїхати лише 250км ми змінили із п'ять автівок. Але треба відзначити, що всі водії були напрочуд цікаві. Серед них були і самі автостопщики, і поляк, який живе у Львові і за два роки опанував українську мову.
Поляк довіз нас до Білостока. Одразу стопити не почали. Вирішили, що буде не зле, якщо ми вже тут, відвідати і місто. Теж доволі симпатичне і приємне.
Палац Браницьких в Білостоку
Вже вечоріло. Але ми пішли на окраїну міста, щоб стопити на Каунас. Кожні п'ять хвилин хтось ставав, але пропозиції були на маленькі відстані. Ризикувати не хотіли. Бо був великий шанс дотемна не доїхати до Каунаса, а ночувати в полі чи селі, то не дуже гарний варіант, коли із собою нема намета. І о, диво! Зупиняється фура і бере нас двох до Каунаса (взагалі-то двох не можна, але водієм був українець, який сказав що все ок, і як він буде бачити поліцію, то одному з нас треба ховатися за його сидінням). Під час їзди він дізнається про наш маршрут подорожі і пропонує їхати з ним не в Каунас, а навіть в Гельсінкі. І він навіть може нас безкоштовно вписати на паром. Пропозиція цікава, але ми вибираємо проміжний варіант - Таллінн. Можна було б і далі їхати, але хотілося нормально поспати і піти в душ.
Водій Ігор виявився напрочуд гарним і позитивним хлопцем. Ми з ним ще потім гуляли Таллінном і час від часу переписувались у фб. Але, на жаль, шляхи більше не перетнулися. Хоча хтозна, може ще й перетнуться.
Отже ранок, Таллінн. Селимося в хостелі, йдемо до душа, перекусуємо. І дивимося на це прекрасне місто
Наступного дня вирішили поплисти на лайнері до Гельсінкі. Задоволення не з дешевих. Дорога в два боки 41 євро. Але воно того варте. Час плавання - дві години. На вокзал треба прийти трохи раніше, як і на літак, на лайнер треба зачекінитися.
В принципі можна і дешевші варіанти знайти, але як я зрозумів, купівлею квитків треба займатися завчасно.
Лайнер крутий - із ресторанами, кафе, супермаркетами, сучасними залами, ігровими автоматами ітеде
Припливли до Гельсінкі. На огляд міста є десять годин. На місці були о 9.30. Зворотній рейс о 19.30
За відсутності відомих і цікавих атракції місто в цілому сподобалося. Дух люб'язності і сучасності. Ось перші слова, які приходять мені в голову тепер при слові Гельсінкі.
Повертаємося знову до Таллінна. І гуляємо вечірнім середньовічним містом
Наступного дня стопимо до Пярну. Попутно, оглядаємо естонську провінцію. Вздовж доріг в більшості своїй ось такі дерев'яні акуратні будиночки
Застопили естонця до Пярну. Чоловік виявився настільки люб'язним, що по приїзді до міста ще возив нас по Пярну, розповідаючи різні історії про місто і його атракції.
Пярну підкорив своїми мімішними дерев'яними будиночками
Ну, і я нарешті поплавав в Балтійському морі. Воно було на диво тепле. Але і мілке, гірше за наш Азов. Я, мабуть, пер із метрів 300-400, але було не глибше, ніж по груди. Психанув, почав купатися в такій глибині:)
Потім знову почали стопити. Стоп був нікудишній, хоча місте було ідеальне. Рідко ставали, і як ставали, то на коротку відстань.
Тож ми вирішили не ризикувати і їхати автобусом Ecolines. 10 євро і ми Ризі.
Автобув виявився достатньо комфортним, із зручними сидіннями, безкоштовними напоями і власним монітором, де серед іншого можна було обрати україномовні меню і озвучку.
,
Кілька годин за переглядом фільму, і ми в Ризі. Встигли оселитися і погуляти вечірнім містом
Рига
В цілому місто сподобалося, особливо стара її частина. Але поза межами старого міста Рига виглядає трохи занедбаною. Ну, і десь кожен другий зустрічний говорить російською. І відчувається маргінальність росіян. Якщо бачиш бомжа чи п'яницю, то всі до одного говорили саме російською.
Далі блаблакаром поїхали до Каунаса. Віз білорус, який розповів нам про життя в Білорусі. Кароч, у нас ще не все так погано у порівнянні з нашим сусідом
Каунас. За старою схемою селимося і йдемо гуляємо
Зранку знову йдемо дивимося на ті самі принади, тільки за сонячного світла
Доволі затишне і спокійне місто. Ще здивувало тотальне не розуміння литовцями російської мови. Більш-менш її розуміють тільки старші люди.
Наступний Вільнюс. Добиралися автобусом. Лише півтори години, і ми на місці.
ВІльнюс вразив величезною кількістю храмів. Вони тут на кожному кроці. І архітектурно напрочуд гарні.
Старе місто вважається найбільшим в Європі. Але це не завадило нам обійти його за кілька годин:)
Тож в Вільнюсі вирішили не селитися, а їхати одразу звідти вже додому. Старим добрим Ecolines. Але на жаль, український варіант був без теликів:) Доїхали за 40 євро до Києва, а звідти вже маршруткою до Харкова. В УЗ як завжди нема квитків:(
Надвечір вже був удома!
В цілому Литва, Латвія, Естонія і Фінляндія дуже сподобалися. Естонія навіть перевершила мої очікування. А Рига трохи не дотягнула до очікувань. Якось так.
По обіді приїхали до Львова. Одразу домовляємося про блаблакар. Є непоганий варіант за 350грн ввечері. До виїзда є годин п'ять, тож ми не могли не скористатися нагодою вчергове прогулятися чарівним містом.
Того дня, як ніколи, навколо було багато музики. А Скрябін у виконанні цих дівчат був просто неймовірним.
Далі вечір. Посадка в автівку. Проходження кордону в межах 5-6-ти годин. На світанку у Любліні. Гуляємо містом. Доволі приємне і симпатичне. Ну, і через ранішній ранок людей майже нема. Ідеально
Далі в планах у нас було автостопом дістатися Каунаса, щоб там оселитися. Виходимо на трасу, починаємо стопити. Довго стоїмо, і нарешті нас підвозять на пару десятків кілометрів. Потім ще на кілька десятків. І так, щоб доїхати лише 250км ми змінили із п'ять автівок. Але треба відзначити, що всі водії були напрочуд цікаві. Серед них були і самі автостопщики, і поляк, який живе у Львові і за два роки опанував українську мову.
Поляк довіз нас до Білостока. Одразу стопити не почали. Вирішили, що буде не зле, якщо ми вже тут, відвідати і місто. Теж доволі симпатичне і приємне.
Палац Браницьких в Білостоку
Вже вечоріло. Але ми пішли на окраїну міста, щоб стопити на Каунас. Кожні п'ять хвилин хтось ставав, але пропозиції були на маленькі відстані. Ризикувати не хотіли. Бо був великий шанс дотемна не доїхати до Каунаса, а ночувати в полі чи селі, то не дуже гарний варіант, коли із собою нема намета. І о, диво! Зупиняється фура і бере нас двох до Каунаса (взагалі-то двох не можна, але водієм був українець, який сказав що все ок, і як він буде бачити поліцію, то одному з нас треба ховатися за його сидінням). Під час їзди він дізнається про наш маршрут подорожі і пропонує їхати з ним не в Каунас, а навіть в Гельсінкі. І він навіть може нас безкоштовно вписати на паром. Пропозиція цікава, але ми вибираємо проміжний варіант - Таллінн. Можна було б і далі їхати, але хотілося нормально поспати і піти в душ.
Водій Ігор виявився напрочуд гарним і позитивним хлопцем. Ми з ним ще потім гуляли Таллінном і час від часу переписувались у фб. Але, на жаль, шляхи більше не перетнулися. Хоча хтозна, може ще й перетнуться.
Отже ранок, Таллінн. Селимося в хостелі, йдемо до душа, перекусуємо. І дивимося на це прекрасне місто
Наступного дня вирішили поплисти на лайнері до Гельсінкі. Задоволення не з дешевих. Дорога в два боки 41 євро. Але воно того варте. Час плавання - дві години. На вокзал треба прийти трохи раніше, як і на літак, на лайнер треба зачекінитися.
В принципі можна і дешевші варіанти знайти, але як я зрозумів, купівлею квитків треба займатися завчасно.
Лайнер крутий - із ресторанами, кафе, супермаркетами, сучасними залами, ігровими автоматами ітеде
Припливли до Гельсінкі. На огляд міста є десять годин. На місці були о 9.30. Зворотній рейс о 19.30
За відсутності відомих і цікавих атракції місто в цілому сподобалося. Дух люб'язності і сучасності. Ось перші слова, які приходять мені в голову тепер при слові Гельсінкі.
Повертаємося знову до Таллінна. І гуляємо вечірнім середньовічним містом
Наступного дня стопимо до Пярну. Попутно, оглядаємо естонську провінцію. Вздовж доріг в більшості своїй ось такі дерев'яні акуратні будиночки
Застопили естонця до Пярну. Чоловік виявився настільки люб'язним, що по приїзді до міста ще возив нас по Пярну, розповідаючи різні історії про місто і його атракції.
Пярну підкорив своїми мімішними дерев'яними будиночками
Ну, і я нарешті поплавав в Балтійському морі. Воно було на диво тепле. Але і мілке, гірше за наш Азов. Я, мабуть, пер із метрів 300-400, але було не глибше, ніж по груди. Психанув, почав купатися в такій глибині:)
Потім знову почали стопити. Стоп був нікудишній, хоча місте було ідеальне. Рідко ставали, і як ставали, то на коротку відстань.
Тож ми вирішили не ризикувати і їхати автобусом Ecolines. 10 євро і ми Ризі.
Автобув виявився достатньо комфортним, із зручними сидіннями, безкоштовними напоями і власним монітором, де серед іншого можна було обрати україномовні меню і озвучку.
,
Кілька годин за переглядом фільму, і ми в Ризі. Встигли оселитися і погуляти вечірнім містом
Рига
В цілому місто сподобалося, особливо стара її частина. Але поза межами старого міста Рига виглядає трохи занедбаною. Ну, і десь кожен другий зустрічний говорить російською. І відчувається маргінальність росіян. Якщо бачиш бомжа чи п'яницю, то всі до одного говорили саме російською.
Далі блаблакаром поїхали до Каунаса. Віз білорус, який розповів нам про життя в Білорусі. Кароч, у нас ще не все так погано у порівнянні з нашим сусідом
Каунас. За старою схемою селимося і йдемо гуляємо
Зранку знову йдемо дивимося на ті самі принади, тільки за сонячного світла
Доволі затишне і спокійне місто. Ще здивувало тотальне не розуміння литовцями російської мови. Більш-менш її розуміють тільки старші люди.
Наступний Вільнюс. Добиралися автобусом. Лише півтори години, і ми на місці.
ВІльнюс вразив величезною кількістю храмів. Вони тут на кожному кроці. І архітектурно напрочуд гарні.
Старе місто вважається найбільшим в Європі. Але це не завадило нам обійти його за кілька годин:)
Тож в Вільнюсі вирішили не селитися, а їхати одразу звідти вже додому. Старим добрим Ecolines. Але на жаль, український варіант був без теликів:) Доїхали за 40 євро до Києва, а звідти вже маршруткою до Харкова. В УЗ як завжди нема квитків:(
Надвечір вже був удома!
В цілому Литва, Латвія, Естонія і Фінляндія дуже сподобалися. Естонія навіть перевершила мої очікування. А Рига трохи не дотягнула до очікувань. Якось так.