Городнє. Співочі тераси
Городнє - село в Краснокутському районі Харківської області. Примітне тим, що тут розташовуються така незвична пам'ятка архітектури ХІХ століття, як "Співочі тераси"
Не хотів писати про них, бо мав взяти участь у двотижневому "Большом путешествии" з командою блогерів на чолі з ibigdan по східній і південній Україні, де цей об'єкт мав бути присутнім. Але, на жаль, у мене змінилися обставини і я не можу їхати.
Тому в такому разі напишу вже зараз.
Минулого тижня з друзями вирішили згадати як-то їздити автостопом, а декого і навчити, вирушили у одноденні мандри. Ціллю було відвідати Співочі тераси і Краснокутський дендропарк.
Стоп був непоганий, але в якийсь момент мені треба було поїхати самому, бо трьом особам важко подорожувати таким способом. Їхати одному для мене було вперше. І що я вам скажу, мене підбирали перші ж автівки:)
Але думаю, вам цікавіше буде глянути саме на ті Співочі тераси. Отже про них
1. Знаходяться вони в селі Городнє. В селі ви побачите такі блакитні ворота. Треба зайти і почимчикувати десь із 15-20 хвилин незрозумілим архітектурним об'єктом, де є і будинки, і крамниці, і пам'ятники, і клюб...
2. Символ села - яблука. Потім ви зрозумієте чому. У пам'ятника в чаші саме вони
3. На стіні місцевого будинку культури крута мозаїка
4. Дорогою до терас трапляється бруківка
5. І лабіринти крізь лісок
6. І ось вони - Співочі тераси
7. Ці тераси представляють собою п'ятирівневі цегляні мури по метри 3 висотою кожен
8. Побудовані вони цукровим магнатом того часу - Харитоненком
9. Існує кілька версій виникнення. Перша версія говорить, що побудовані вони для його дочки Наталки, яка гарно співала. І саме в цьому місці була неймовірна акустика. Батько хотів, щоб його дитина тут співала і її чуло якомога більше людей
10. Другою є версія, що ці споруди слугували в ботанічних цілях. Споруди дозволяли зберігати тепло і саме цим давали чудовий врожай яблунь, які посаджені на всіх рівнях споруди
11.
12. Я більше схильний вважати саме версію номер 2 достовірною. Бо потім, пішовши далі за тераси, помітив ті ж самі рівні-сходи, тільки вже без мурів. І там були посаджені яблуні. Але в той же час і акустика біля терас дійсно чудова.
13. Також ще чув версію про взагалі якусь тюркську тисячолітню історію цих споруд. Типу тут знайшли старі винні льохи і якісь елементи не характерні для ХІХ століття. Але нічого не побачив, що хоч якось на це натякає
14. Кожного року тут проводиться етнофестиваль. А на межі ХІХ-ХХ століть тут виступали відомі співаки і актори з Харкова та Києва
15. Якось так виглядає ця незвична пам'ятка архітектури
16. Потім я пішов ще пройтися довкола терас
17. Мальовничий ставок
18. Природа тут неймовірна.
Потім я дочекався моїх супутників по автостопу і провів їм екскурсію, як досвідчений екскурсовод:)
Далі ми поїхали до Краснокутська
Не хотів писати про них, бо мав взяти участь у двотижневому "Большом путешествии" з командою блогерів на чолі з ibigdan по східній і південній Україні, де цей об'єкт мав бути присутнім. Але, на жаль, у мене змінилися обставини і я не можу їхати.
Тому в такому разі напишу вже зараз.
Минулого тижня з друзями вирішили згадати як-то їздити автостопом, а декого і навчити, вирушили у одноденні мандри. Ціллю було відвідати Співочі тераси і Краснокутський дендропарк.
Стоп був непоганий, але в якийсь момент мені треба було поїхати самому, бо трьом особам важко подорожувати таким способом. Їхати одному для мене було вперше. І що я вам скажу, мене підбирали перші ж автівки:)
Але думаю, вам цікавіше буде глянути саме на ті Співочі тераси. Отже про них
1. Знаходяться вони в селі Городнє. В селі ви побачите такі блакитні ворота. Треба зайти і почимчикувати десь із 15-20 хвилин незрозумілим архітектурним об'єктом, де є і будинки, і крамниці, і пам'ятники, і клюб...
2. Символ села - яблука. Потім ви зрозумієте чому. У пам'ятника в чаші саме вони
3. На стіні місцевого будинку культури крута мозаїка
4. Дорогою до терас трапляється бруківка
5. І лабіринти крізь лісок
6. І ось вони - Співочі тераси
7. Ці тераси представляють собою п'ятирівневі цегляні мури по метри 3 висотою кожен
8. Побудовані вони цукровим магнатом того часу - Харитоненком
9. Існує кілька версій виникнення. Перша версія говорить, що побудовані вони для його дочки Наталки, яка гарно співала. І саме в цьому місці була неймовірна акустика. Батько хотів, щоб його дитина тут співала і її чуло якомога більше людей
10. Другою є версія, що ці споруди слугували в ботанічних цілях. Споруди дозволяли зберігати тепло і саме цим давали чудовий врожай яблунь, які посаджені на всіх рівнях споруди
11.
12. Я більше схильний вважати саме версію номер 2 достовірною. Бо потім, пішовши далі за тераси, помітив ті ж самі рівні-сходи, тільки вже без мурів. І там були посаджені яблуні. Але в той же час і акустика біля терас дійсно чудова.
13. Також ще чув версію про взагалі якусь тюркську тисячолітню історію цих споруд. Типу тут знайшли старі винні льохи і якісь елементи не характерні для ХІХ століття. Але нічого не побачив, що хоч якось на це натякає
14. Кожного року тут проводиться етнофестиваль. А на межі ХІХ-ХХ століть тут виступали відомі співаки і актори з Харкова та Києва
15. Якось так виглядає ця незвична пам'ятка архітектури
16. Потім я пішов ще пройтися довкола терас
17. Мальовничий ставок
18. Природа тут неймовірна.
Потім я дочекався моїх супутників по автостопу і провів їм екскурсію, як досвідчений екскурсовод:)
Далі ми поїхали до Краснокутська