Белград - столиця Сербії. Населення 1,23 млн осіб.
1. Показувати столицю Сербії почну з фортеці і Калемегдану - парку навколо неї.
2. Перед входом до фортеці парк динозаврів
3. Вхід до фортеці вільний
4. Навколо доволі симпатично
5. Пам'ятник переможцю
6. Ще невеличкі пам'ятнички. Такі характерні для всіх ексюгославських країн.
7.
8.
9. А це вид з фортеці на місце перетину річок Сави і Дунаю.
10.
11. Також привернула увагу місцева фішка. Навколо фортеці ціла низка спортивних майданчиків. Тут тенісні корти, наприклад
12. А тут баскетбольний майданчик. Цей належить академії Партизана
13. А з іншого боку фортеці майданчики, що належать Црвєні Звєзді. Я тут трохи і залип, споглядаючи на гру.
14. Ще кілька фотографій парку і фортеці і підемо дивитися вже на безпосередньо місто.
15. Пам'ятник подяки Франції. Тільки от не пам'ятаю, за що саме.
16. Одразу ж першою спорудою, яку було побачено, після виходу з парку, стала якраз будівля посольства Франції.
17. Також звернули увагу на головну споруду Сербської Православної Церкви, яка є домінуючою в країні.
18. Наступні ж будівлі були переважно такого вигляду. Доволі знайомі для мешканців постсоціалістичних країн.
19. Але серед них часом трапляються такі. Але, на жаль, доволі рідко. Основні будівлі столиці - це архітектура ХІХ і ХХ століть.
20. Поступово виходимо до центру міста із більш симпатичною архітектурою
21. Тут вже вигляд як у більшості європейських міст. Пішохідні вулиці, кав'ярні, крамниці...
22.
23.
24. Вулиця Князя Міхаіла. Головна вулиця Белграда.
25.
26. Турецька криниця. Не дивлячись на те, що Белград був під владою Туреччини кілька століть, турецького спадку окрім цієї криниці я не побачив.
27. Симпатичні будинки
28. Соцархітектура
29.
30.
31. Площа Республіки. Влітку 2019 була на реконструкції
32.
33. Національний театр Сербії
34. Ще один театр. Як бачите, сербською мовою звучить як позориште.
35. Також не можу не оминути того факту, що навіть в самісінькому центрі достатньо багато обшарпаних будинків. Дивно бачити таке в столиці.
36. Йдемо далі. Готель "Москва". В Сербії відчутне культивування дружби з рф. Тут і топоніми, і пам'ятники російським імператорам, і купа бордів про російсько-сербське братство. Тут навіть в сувенірних лавках поряд із сербською національною символікою продається крам із російською. Іноді складалося враження, що Сербія - це якийсь суб'єкт рф.
37. Ось, наприклад, сувенірний лоток
38. Трохи вбік від центру, і можна побачити таке. Але хоч утеплюючі латки не ліплять.
39. Як і майже в усіх країнах східної і центральної Європи, фасади будівель обмальовані різним лайном
40. Пам'ятник Гаврилу Принципу, особі яка спровокувала Першу Світову війну
41. А це будівля Югославського міністерства оборони, яке зазнало бомбардувань натівської авіації.
42. Серби спеціально залишили його у такому вигляді
43. Також хотів би приділити увагу циганам. Їх, до речі, тут майже нема. Очікував більшої їхньої присутності. Але якщо і трапляються, то заявляють про себе на повну, розбиваючи табір у парку))
44. Храм Святого Сави. Найбільший в Сербії.
45. Храм ще будується. Тож для відвідувачів відкрито лише нижній зал.
46. Навколо храму можна оцінити якість вкладання плитки.
47. Ще храм. Взагалі Сербія доволі релігійна країна.
48. Дуже сподобався будинок.
49. Серед сербів популярна випічка. Біля кожного подібного закладу вишуковуєься черга
50. Автомобіль Jugo. З десяток таких побачив.
51. Гуляємо. Місцями зустрічаються вулиці вільні від соціалістичних коробок.
52.
53.
54.
55. Сербська Скупшина. Парламент себто.
56. Пошта
57. Храм Святого Марка, який мені найбільше сподобався. І незвичний пам'ятник
58. Є в сербській столиці і широкі зелені вулиці
59. Вуличні музики. Грають щось національне сербське
60. Але щоб ви не думали, що в Белграді нема ніц сучасного, ось вам сучасний торговий центр
61. І сучасний трамвай.
62. І сучасний туалет. Китайські туристи ламають голову, як його відчинити))
63. Тепер до Ніколи Тесли. Мабуть, найвідоміший серб у світі. В Сербії справжній культ цієї особи. Наш культ Тараса Шевченка просто відпочиває.
64. Музей Ніколи Тесли. Того дня виявився зачиненим.
65. Під вечір починає вмикатися ілюмінація. Ось так підсвічується Белградська скупшина. Себто міськрада.
66. Пам'ятник російському імператору Ніколаю ІІ
67. Вечірня вулиця Князя Міхаіла.
68. Як бачите, яблуку нема де впасти
69. Вечірня фортеця
70. Вечірні спортивні майданчики
71. Будівля Белградського Університету.
72. Панорама іншого берегу від фортеці
73.
74. І наостанок антикварна крамничка
Тепер підсумую. Одне з найбільш неоднозначних міст, де я був. З одного боку тут є непогана архітектура часів ХІХ-поч.ХХ століття, симпатична фортеця із спортивними майданчиками та парком навколо. Також радують ціни. Але з іншого боку тут забагато занедбаних будівель, просто будівель а-ля радянські панельки, показова любов до нашого північного сусіда.
Також відчувається, що країна ще травмована поразкою в югославській війні кінця минулого століття.
Спеціально я сюди би не поїхав, але якщо по дорозі, то не варто оминати це місто.