Свидомым на заметку
ООН вважає, що в Україні порушуються права дітей, які належать до національних меншин та існує ксенофобська діяльність
Комітет ООН з прав дитини презентував в Україні свої рекомендації щодо виконання нашою державою положень Конвенції ООН про права дитини. Нинішні Рекомендації прийнятті ООН 3 лютого 2011 на своєму 1611-му засіданні на підставі аналізу Державного звіту та Громадського моніторингу підготовленого й поданого в ООН Правозахисним рухом «Російськомовна Україна» та низкою інших громадських організацій в грудні 2010 року.
При прийнятті рішення щодо виконання Україною Конвенції ООН про права дитини, Комітет з задоволенням констатував, що Конвенція та інші міжнародні договори мають пріоритет над національним законодавством у разі виникнення суперечностей між ними. Разом з тим, Комітет висловив занепокоєння тим, що національне законодавство про права дитини залишається неадекватним, що передбачає масштабну роботу із подальшого законодавчого запровадження Конвенції та її Факультативних протоколів (п.8).
У зв'язку з цим Комітет закликає Україну здійснити комплексний перегляд усього національного законодавства з тим, щоб забезпечити його повну відповідність положенням Конвенції. Крім того, Комітет рекомендує розглянути можливість прийняття комплексного Закону про права дитини, який би повністю включав у себе положення Конвенції та її Факультативних протоколів (п.9).
Комітет рекомендує державі-учасниці вжити усіх необхідних заходів для створення національної бази з питань дотримання прав дитини з комплексними даними, деталізованими за віком, статтю, етнічним і соціально-економічним походженням. Зокрема, у функціонуванні системи адекватна увага повинна приділятися дітям в ситуаціях уразливості, які можуть потребувати спеціального захисту.
Комітет занепокоєний зростанням кількості повідомлень про випадки правопорушень, які вчиняються за расовими мотивами на території України,
зокрема інформацією про ксенофобну та расистську діяльність радикальних молодіжних угруповань та «скінхедів». У цьому сенсі Комітет непокоїть те, що пріоритетним питанням у розподілі державних коштів на підтримку дитячих та молодіжних організацій зазвичай виступає «патріотична освіта». Крім того, у Комітету виникає занепокоєння тим, що принцип недискримінації стосовно дітей-інвалідів, дітей з національних меншин (особливо дітей ромів), «дітей вулиці», дітей, які живуть з ВІЛ/СНІДом, дітей-біженців та шукачів притулку на практиці повною мірою не дотримуються. У зв’язку з цим Комітет занепокоєний відсутністю чітких і недвозначних посилань на принцип недискримінації стосовно захисту прав дітей у національному законодавстві (п.27).
В зв'язку з цим, Комітет закликає Україну вживати заходів з тим, щоб усі діти на території держави-учасниці користувалися своїми правами відповідно до Конвенції з недопущенням дискримінації за будь-якими ознаками, та:
(a)Вживати ефективних заходів для боротьби з расистською і ксенофобською діяльністю молоді, у тому числі - шляхом визнання пріоритетними тих програм державного фінансування дитячих і молодіжних організацій, що пропагують міжкультурний діалог, толерантність та повагу до відмінностей;
(b)Посилити моніторинг становища дітей, які належать до вищезгаданих груп та, виходячи з цього, розробити комплексну стратегію, що передбачатиме специфічні і адекватні цільові заходи, спрямовані на ліквідацію усіх форм дискримінації у відношенні до цих та інших уразливих груп дітей;
(c)Включити у національне законодавство принципи недискримінації та заборону дискримінації у відношенні до дітей за будь-якими ознаками, описаними у Статті 2 Конвенції.
В галузі освіти Комітет занепокоєний тим, що скорочення чисельності населення дітей шкільного віку призводить до зменшення кількості освітніх закладів, особливо у сільській місцевості, а також ускладнює доступ до освіти тим дітям, які живуть у сільських регіонах, дітям ромської національності та дітям-інвалідам (п.65). Тому Комітет рекомендує Запровадити інклюзивну освіту та пропагувати соціальну інтеграцію дітей з особливими потребами; вживати заходів для того, щоб уразливі групи дітей, включаючи вищезгадані, не потерпали від дискримінації всередині системи освіти (п.66).
При цьому, Комітет занепокоєний тим, що повага та пропаганда прав людини, міжкультурного порозуміння і толерантності не були включені до переліку основоположних принципів освіти на території України (п.67).
Окремо ООН торкнулося питання прав дітей з числа національних меншин.
Так в п. 88 Комітет з прав дитини, чітко вказав, що зважаючи на велику кількість етнічних менших, що проживають на території держави-учасниці, Комітет занепокоєний фактом відсутності будь-яких заходів з боку держави, спрямованих на визначення та розв’язання проблем, з якими стикаються ці етнічні меншини, а також відсутністю системи збору даних щодо становища цих груп з точки зору освіти, зайнятості, житла, доступу до соціальних послуг тощо. Комітет з жалем констатує брак інформації у письмових відповідях на його список питань, що стосуються заходів, спрямованих на припинення міліцейського свавілля у відношенні до дітей, які належать до етнічних меншин.
Тому, враховуючи вищенаведене, Комітет закликає Україну (п.89):
(a)Без затримок прийняти проект комплексного антидискримінаційного закону відповідно до рекомендацій Комітету ООН з ліквідації расової дискримінації (CERD/C/UKR/CO, (2006), пункт 18);
(b)Провести комплексне дослідження становища та користування правами представників етнічних меншин, які проживають на території України; на основі його висновків і отриманих даних розробити відповідні втручання з тим, щоб політика, заходи та інструменти держави застосовувалися без дискримінації і спрямовувалися на захист прав дітей, які належать до усіх меншин, і на забезпечення їхніх прав відповідно до Конвенції;
(c)Активізувати зусилля щодо забезпечення прав на освіту усіх дітей, які належать до етнічних меншин, приділяючи особливу увагу дітям ромскої національності та дітям кримських татар, у тому числі - шляхом запровадження інклюзивних навчальних схем у системі загальної та середньої освіти.
Коментуючи вищенаведене, Народний депутат України, Голова Ради Правозахисного громадського руху «Російськомовна Україна» Вадим Колесніченко зауважив, що в нинішньому висновку ООН провідні міжнародні організації в черговий раз засудили факт дискримінації в Україні дітей за етнічною ознакою, порушення принципу рівності, та їх прав в сфері освіти й в інших найважливіших галузях суспільства. При цьому, ООН надзвичайно жорстко (як для цієї міжнародної організації) засудили систему так званого «патріотичного виховання», запроваджену при урядуванні Ющенка, яка на думку світової громадськості є причиною ксенофобської та расистської діяльності в Україні. Тобто, таким чином, ООН, як раніше Європейський Союз, Рада Європи і Європейська комісія проти расизму й нетолерантності, в черговий раз вказала Україні на неспівставність взятих на себе нашою державою зобов’язань з ідеологією радикального націоналізму, побудови суспільства на принципах однієї мови, титульного етносу і культури.
На думку народного депутата України, рано чи пізно, неврахування висновків міжнародних інституцій приведе Україну до ситуації накладання політичних та економічних санкцій з боку цивілізованого співтовариства. Адже світ який пережив фашизм ніколи не допустить його повторення.
Источник
Комітет ООН з прав дитини презентував в Україні свої рекомендації щодо виконання нашою державою положень Конвенції ООН про права дитини. Нинішні Рекомендації прийнятті ООН 3 лютого 2011 на своєму 1611-му засіданні на підставі аналізу Державного звіту та Громадського моніторингу підготовленого й поданого в ООН Правозахисним рухом «Російськомовна Україна» та низкою інших громадських організацій в грудні 2010 року.
При прийнятті рішення щодо виконання Україною Конвенції ООН про права дитини, Комітет з задоволенням констатував, що Конвенція та інші міжнародні договори мають пріоритет над національним законодавством у разі виникнення суперечностей між ними. Разом з тим, Комітет висловив занепокоєння тим, що національне законодавство про права дитини залишається неадекватним, що передбачає масштабну роботу із подальшого законодавчого запровадження Конвенції та її Факультативних протоколів (п.8).
У зв'язку з цим Комітет закликає Україну здійснити комплексний перегляд усього національного законодавства з тим, щоб забезпечити його повну відповідність положенням Конвенції. Крім того, Комітет рекомендує розглянути можливість прийняття комплексного Закону про права дитини, який би повністю включав у себе положення Конвенції та її Факультативних протоколів (п.9).
Комітет рекомендує державі-учасниці вжити усіх необхідних заходів для створення національної бази з питань дотримання прав дитини з комплексними даними, деталізованими за віком, статтю, етнічним і соціально-економічним походженням. Зокрема, у функціонуванні системи адекватна увага повинна приділятися дітям в ситуаціях уразливості, які можуть потребувати спеціального захисту.
Комітет занепокоєний зростанням кількості повідомлень про випадки правопорушень, які вчиняються за расовими мотивами на території України,
зокрема інформацією про ксенофобну та расистську діяльність радикальних молодіжних угруповань та «скінхедів». У цьому сенсі Комітет непокоїть те, що пріоритетним питанням у розподілі державних коштів на підтримку дитячих та молодіжних організацій зазвичай виступає «патріотична освіта». Крім того, у Комітету виникає занепокоєння тим, що принцип недискримінації стосовно дітей-інвалідів, дітей з національних меншин (особливо дітей ромів), «дітей вулиці», дітей, які живуть з ВІЛ/СНІДом, дітей-біженців та шукачів притулку на практиці повною мірою не дотримуються. У зв’язку з цим Комітет занепокоєний відсутністю чітких і недвозначних посилань на принцип недискримінації стосовно захисту прав дітей у національному законодавстві (п.27).
В зв'язку з цим, Комітет закликає Україну вживати заходів з тим, щоб усі діти на території держави-учасниці користувалися своїми правами відповідно до Конвенції з недопущенням дискримінації за будь-якими ознаками, та:
(a)Вживати ефективних заходів для боротьби з расистською і ксенофобською діяльністю молоді, у тому числі - шляхом визнання пріоритетними тих програм державного фінансування дитячих і молодіжних організацій, що пропагують міжкультурний діалог, толерантність та повагу до відмінностей;
(b)Посилити моніторинг становища дітей, які належать до вищезгаданих груп та, виходячи з цього, розробити комплексну стратегію, що передбачатиме специфічні і адекватні цільові заходи, спрямовані на ліквідацію усіх форм дискримінації у відношенні до цих та інших уразливих груп дітей;
(c)Включити у національне законодавство принципи недискримінації та заборону дискримінації у відношенні до дітей за будь-якими ознаками, описаними у Статті 2 Конвенції.
В галузі освіти Комітет занепокоєний тим, що скорочення чисельності населення дітей шкільного віку призводить до зменшення кількості освітніх закладів, особливо у сільській місцевості, а також ускладнює доступ до освіти тим дітям, які живуть у сільських регіонах, дітям ромської національності та дітям-інвалідам (п.65). Тому Комітет рекомендує Запровадити інклюзивну освіту та пропагувати соціальну інтеграцію дітей з особливими потребами; вживати заходів для того, щоб уразливі групи дітей, включаючи вищезгадані, не потерпали від дискримінації всередині системи освіти (п.66).
При цьому, Комітет занепокоєний тим, що повага та пропаганда прав людини, міжкультурного порозуміння і толерантності не були включені до переліку основоположних принципів освіти на території України (п.67).
Окремо ООН торкнулося питання прав дітей з числа національних меншин.
Так в п. 88 Комітет з прав дитини, чітко вказав, що зважаючи на велику кількість етнічних менших, що проживають на території держави-учасниці, Комітет занепокоєний фактом відсутності будь-яких заходів з боку держави, спрямованих на визначення та розв’язання проблем, з якими стикаються ці етнічні меншини, а також відсутністю системи збору даних щодо становища цих груп з точки зору освіти, зайнятості, житла, доступу до соціальних послуг тощо. Комітет з жалем констатує брак інформації у письмових відповідях на його список питань, що стосуються заходів, спрямованих на припинення міліцейського свавілля у відношенні до дітей, які належать до етнічних меншин.
Тому, враховуючи вищенаведене, Комітет закликає Україну (п.89):
(a)Без затримок прийняти проект комплексного антидискримінаційного закону відповідно до рекомендацій Комітету ООН з ліквідації расової дискримінації (CERD/C/UKR/CO, (2006), пункт 18);
(b)Провести комплексне дослідження становища та користування правами представників етнічних меншин, які проживають на території України; на основі його висновків і отриманих даних розробити відповідні втручання з тим, щоб політика, заходи та інструменти держави застосовувалися без дискримінації і спрямовувалися на захист прав дітей, які належать до усіх меншин, і на забезпечення їхніх прав відповідно до Конвенції;
(c)Активізувати зусилля щодо забезпечення прав на освіту усіх дітей, які належать до етнічних меншин, приділяючи особливу увагу дітям ромскої національності та дітям кримських татар, у тому числі - шляхом запровадження інклюзивних навчальних схем у системі загальної та середньої освіти.
Коментуючи вищенаведене, Народний депутат України, Голова Ради Правозахисного громадського руху «Російськомовна Україна» Вадим Колесніченко зауважив, що в нинішньому висновку ООН провідні міжнародні організації в черговий раз засудили факт дискримінації в Україні дітей за етнічною ознакою, порушення принципу рівності, та їх прав в сфері освіти й в інших найважливіших галузях суспільства. При цьому, ООН надзвичайно жорстко (як для цієї міжнародної організації) засудили систему так званого «патріотичного виховання», запроваджену при урядуванні Ющенка, яка на думку світової громадськості є причиною ксенофобської та расистської діяльності в Україні. Тобто, таким чином, ООН, як раніше Європейський Союз, Рада Європи і Європейська комісія проти расизму й нетолерантності, в черговий раз вказала Україні на неспівставність взятих на себе нашою державою зобов’язань з ідеологією радикального націоналізму, побудови суспільства на принципах однієї мови, титульного етносу і культури.
На думку народного депутата України, рано чи пізно, неврахування висновків міжнародних інституцій приведе Україну до ситуації накладання політичних та економічних санкцій з боку цивілізованого співтовариства. Адже світ який пережив фашизм ніколи не допустить його повторення.
Источник