Бакота! Місто, якого немає на мапі
Бувають місця, де перехоплює подих від ВЕЛИЧИ того дива, що називають планетою ЗЕМЛЯ!!!
Там за спиною виростають крила, а все єство охоплює відчуття СВОБОДИ! І здається, що так не буває... Що це неможливо! Що це на з тобою! А серце співає якусь безкінечно-щасливу мелодію...
Літописне місто Бакота у XIII - XIV століттях н.е. було столицею давньоруського Пониззя - його адміністративним, економічним та духовним центром. Як "бажане, чудове місце" цю долину на лівому березі Дністра здавна облюбували жителі краю. З перенесенням литовськими князями Коріатовичами центру до Кам'янця у 1386 році місто ще залишалось великим (площа фортеці - 10-12га, кількість населення до 3 тис), але в польсько-литовському протистоянні за поділ земель Поділля в першій половині XV ст. воно було зруйноване. Подальше відновлення поселення відбулось через деякий час, але назва його залишилась - Бакота. В зв'язку з будівництвом Новодністровської гідроелектростанції у 1981 році село перестало існувати, бо попало в зону затоплення, як і інші 63 села навколишнього краю.
Як місто незвичайної важливості у зміцненні могутності об'єднаного Галицько-Волинського князівства, Бакоту відвідували князь Данило Галицький (1242 р), його син Лев (1255 р). Ця земля у нинішні часи виплекала Фаїну Мельник - Олімпійську чемпіонку (1972 р) з метання диска та рекордсменку світу, що визнана "дискоболкою XX ст." Розкопки в Бакоті в 1961-1981 р.р. проводила ціла плеяда відомих археологів, тут побували і милувались його красою знані в цілому світі митці.
І нині ця земля приваблює своїми чудовими краєвидами, рідкісними видами рослинного і тваринного світу та унікальною пам'яткою національного значення - Бакотським скельно-печерним монастирем з його цілющими джерелами. Тепер громадська організація "Бакота" підписала охоронний договір з Управлінням культури , туризму та курортів Хмельницької ОДА на збереження та відновлення святині.
Як сказав у 1919 році відомий державний діяч України та поет Осип Назарук, хто був у Кам'янці і не бачив Бакоти, то його можна зарахувати до тих, хто був у Римі і не бачив Ватикану.
З туристичного буклета
Для тих, хто захоче побачити
ту красу на власні очі
Там за спиною виростають крила, а все єство охоплює відчуття СВОБОДИ! І здається, що так не буває... Що це неможливо! Що це на з тобою! А серце співає якусь безкінечно-щасливу мелодію...
Літописне місто Бакота у XIII - XIV століттях н.е. було столицею давньоруського Пониззя - його адміністративним, економічним та духовним центром. Як "бажане, чудове місце" цю долину на лівому березі Дністра здавна облюбували жителі краю. З перенесенням литовськими князями Коріатовичами центру до Кам'янця у 1386 році місто ще залишалось великим (площа фортеці - 10-12га, кількість населення до 3 тис), але в польсько-литовському протистоянні за поділ земель Поділля в першій половині XV ст. воно було зруйноване. Подальше відновлення поселення відбулось через деякий час, але назва його залишилась - Бакота. В зв'язку з будівництвом Новодністровської гідроелектростанції у 1981 році село перестало існувати, бо попало в зону затоплення, як і інші 63 села навколишнього краю.
Як місто незвичайної важливості у зміцненні могутності об'єднаного Галицько-Волинського князівства, Бакоту відвідували князь Данило Галицький (1242 р), його син Лев (1255 р). Ця земля у нинішні часи виплекала Фаїну Мельник - Олімпійську чемпіонку (1972 р) з метання диска та рекордсменку світу, що визнана "дискоболкою XX ст." Розкопки в Бакоті в 1961-1981 р.р. проводила ціла плеяда відомих археологів, тут побували і милувались його красою знані в цілому світі митці.
І нині ця земля приваблює своїми чудовими краєвидами, рідкісними видами рослинного і тваринного світу та унікальною пам'яткою національного значення - Бакотським скельно-печерним монастирем з його цілющими джерелами. Тепер громадська організація "Бакота" підписала охоронний договір з Управлінням культури , туризму та курортів Хмельницької ОДА на збереження та відновлення святині.
Як сказав у 1919 році відомий державний діяч України та поет Осип Назарук, хто був у Кам'янці і не бачив Бакоти, то його можна зарахувати до тих, хто був у Римі і не бачив Ватикану.
З туристичного буклета
Для тих, хто захоче побачити
ту красу на власні очі
