Endriaga
Ти відьмак анахронічний, а я відьмак новочасний, який іде в ногу із духом часу. Тому ти скоро будеш без роботи, а я процвітатиму. Стриг, виверн, ендріаг і вовкулаків скоро зовсім не буде на світі. А сучі сини будуть завжди.
Кодрінгер, «Час погорди» у перекладі С. Легези.
Як відомо уважному читачеві, Сапковський не з тих авторів, що вигадують реалії свого світу. Все - від імені легендарного ірландського верховного короля, даного імператору Нільфгарду, до фантастичних істот - все запозичене з нашої реальності. Відьмацька сага є компіляцією непересічних енциклопедичних знань корифея східноєвропейського фентезі.
Саме тому я вперто шукав джерело назви членистоногого, що стало таким знайомим гравцям у відеоігрову серію The Witcher. І, здається, таки знайшов! Ендріагус - це ім'я потвори, що була здолана Амадісом Гальським, лицарем Зеленого меча.
Ендріага з відеогри.
Лускато-кудлата червоноока смердюча виюча крилата потвора жила на Чортовому острові. Нині таку назву носить не один острів. Проте навряд автор середньовічного іспанського роману про валлійського лицаря мав на увазі конкретне та реальне місце.
Саме звитягою цього героя захоплювався навіть більш славетний за свого кумира Дон Кіхот! Саме в устах Кіхота ім'я потвори перетворилось на загальну назву та набуло множини. В російських текстах «Хитромудрого ідальго Дона Кіхота з Ламанчі» мені зустрічалися згадки про андріаків. А от в українському вони були адаптовані до народних песиголовців і драконів. Ну, цілком в дусі решти українських перекладів фентезі…
…рыцарь же странствующий пусть проникает в самые глухие уголки мира, блуждает в непроходимых дебрях, показывает чудеса храбрости, в пустынных местах, в разгар лета, терпит жгучие лучи солнца, зимою - бешеный ветер и жестокий мороз; да не пугают его львы, да не устрашают чудища, да не ужасают андриаки, ибо главная и прямая его обязанность в том именно и состоит, что за первыми он должен охотиться, на вторых нападать и одолевать всех без изъятья.
«Дон Кіхот» у перекладі Миколи Любимова.
…а мандрований рицар хай забирається на край світу, блудить найзаплутанішими лабіринтами, підіймається повсякчас на неможливі речі, зустрічає тілом своїм на голім белебні палюче сонячне проміння в розповні літа і люту непогодь вітристу та морозяну взимку, не боїться левів, не лякається примар, не страшиться драконів, бо все те шукати, з усім тим боротись і все те долати й перемагати і є його властивою та правдивою повинністю.
«Дон Кіхот» у перекладі Лукаша та Перепаді.
Кодрінгер, «Час погорди» у перекладі С. Легези.
Як відомо уважному читачеві, Сапковський не з тих авторів, що вигадують реалії свого світу. Все - від імені легендарного ірландського верховного короля, даного імператору Нільфгарду, до фантастичних істот - все запозичене з нашої реальності. Відьмацька сага є компіляцією непересічних енциклопедичних знань корифея східноєвропейського фентезі.
Саме тому я вперто шукав джерело назви членистоногого, що стало таким знайомим гравцям у відеоігрову серію The Witcher. І, здається, таки знайшов! Ендріагус - це ім'я потвори, що була здолана Амадісом Гальським, лицарем Зеленого меча.
Ендріага з відеогри.
Лускато-кудлата червоноока смердюча виюча крилата потвора жила на Чортовому острові. Нині таку назву носить не один острів. Проте навряд автор середньовічного іспанського роману про валлійського лицаря мав на увазі конкретне та реальне місце.
Саме звитягою цього героя захоплювався навіть більш славетний за свого кумира Дон Кіхот! Саме в устах Кіхота ім'я потвори перетворилось на загальну назву та набуло множини. В російських текстах «Хитромудрого ідальго Дона Кіхота з Ламанчі» мені зустрічалися згадки про андріаків. А от в українському вони були адаптовані до народних песиголовців і драконів. Ну, цілком в дусі решти українських перекладів фентезі…
…рыцарь же странствующий пусть проникает в самые глухие уголки мира, блуждает в непроходимых дебрях, показывает чудеса храбрости, в пустынных местах, в разгар лета, терпит жгучие лучи солнца, зимою - бешеный ветер и жестокий мороз; да не пугают его львы, да не устрашают чудища, да не ужасают андриаки, ибо главная и прямая его обязанность в том именно и состоит, что за первыми он должен охотиться, на вторых нападать и одолевать всех без изъятья.
«Дон Кіхот» у перекладі Миколи Любимова.
…а мандрований рицар хай забирається на край світу, блудить найзаплутанішими лабіринтами, підіймається повсякчас на неможливі речі, зустрічає тілом своїм на голім белебні палюче сонячне проміння в розповні літа і люту непогодь вітристу та морозяну взимку, не боїться левів, не лякається примар, не страшиться драконів, бо все те шукати, з усім тим боротись і все те долати й перемагати і є його властивою та правдивою повинністю.
«Дон Кіхот» у перекладі Лукаша та Перепаді.