До Кірносової і Цісар, не зважаючи на Палладія

[ueartemis]

У посібнику-довіднику Кірносової і Цісар є маленький розділ про те, як передавала українською китайські імена й назви наша діаспора.

Переказуючи основні прийоми закордонних українців, слід зауважити, що робили вони те, звісно, безсистемно.

• Непослідовно відображали велярні й альвеолярні назалізовані голосні, подекуди не розрізняли зовсім. Проте деякі копіювали систему Вейда-Джайльза з її -n/-ng: Куанґтунґ, Шанґ тощо.
• Вживали буквосполуку тз на позначення африкати J, а також дж для zh: Манджурія, Тянтзін (Тянь-Тзінь) тощо.
• Очікувано гекали на місці h: Шангай, пайгуа тощо.