Хибні етимології імен
Помітив, що для українців XX і XXI століть не завжди очевидно, від якого ж іноземного імені походить українське ім'я.
Канонічним прикладом плутанини форм імен є Харько. Кожен харків'янин знає легенду про осадчого Харитона. Однак «Харитон» є помилкою великоросійської канцелярії. Не чужий місту Сковорода виразно бачив у козакові Харьку Захара, тому й прозвав Харків Захарполісом (містом пророка Захарії). У додатку-коментарях до «Енеїди» Котляревський так само зазначав, що Харько є формою імені Захар. І навіть прізвище харківського полковничого роду Донець-Захаржевських натякає на правильний оригінал: Захаржевський польською значить Захарівський, себто Харківський.
Другим прикладом наведу ім'я Марва, яке І.І. Трійняк у своєму Словнику українських імен виводить із Маври (метатеза поширене явище в українській мові). Одначе, якщо зазирнути, наприклад, на сайт Родовід, то можна помітити, що ім'я Марва зазначають як варіант імені Марфа. Надто, Марвою називають свято Марфи-молочниці (16 травня). Щоправда саме свято Марфи-молочниці припадає на день мучеників Тимофія й Маври. Себто тут ми маємо справу з давнім нерозрізненням цих двох імен.