Читаючи "Чайний канон"
"Чайний канон" і "Джванзи" - обидві видані першим і єдиним українським сходознавчим видавництвом "Сафран".
Перше, на що я звернув увагу, це назви глав.
Коли я перекладав з англійської відповідну вікістаттю, я намагався зберегти лаконічність оригінальних китайських назв: Походження, Знаряддя, Виготовлення, Начиння, Заварювання, Пиття, Історія, Місця зростання, Спрощення, Унаочнення. Одночасно, як бачите, також намагався внести ясність: унаочнення, а не зображення; начиння, себто речі, котрі використовують для приготування страв і напоїв, а не загальне приладдя.
Перекладач Гобова в свою чергу обрала дохідливе розлоге іменування, як-от «Історичні записи про чай» чи «Приладдя для приготування чаю». Не можу сказати, що якийсь варіант гірший чи кращий. Її варіант цілковито пасує заявленому підходу: наблизити текст до читача.
Друге, що я помітив, але далеко не одразу, це те, що використано не адаптовану систему Палладія-Кірносової, а оригінальну Палладія. На ҐУАНЫНЬ я підвис секунд на десять-п'ятнадцять. Та наступний рядок розставив крапки над І: російської літери Ы у Ґуаньінь таки немає (як і очікуваної Ї).
А от третє, що кинулося в очі, на відміну від згаданого вище, вже безумовна помилка. «Гарбуз-горлянка» це хибна назва, калькована з російської. В українській мові лагенарія іменується тиквою, а горлянкою звуть російську живучку.
Взагалі, на баштані зростають самі хибні друзі перекладачів:
укр. гарбуз - рос. тыква - пол. dynia;
укр. кавун - рос. арбуз - пол. arbuz;
укр. тиква - рос. горлянка - пол. tykwa;
укр. диня - рос. дыня - пол. melon.
Це не рецензія і навіть не відгук - коротенька добірка зауважень, однак я просто змушений виказати художниці Булькевич окрему похвалу. Я в захваті від її антропоморфних кроликів та котиків. Її ілюстрації безперечна принада цього видання. Хочеться сказати, що головна принада, та все таки це ж перше видання цієї книжки українською - такий факт не перекрити. Однак вони придають до історичної значущості й естетичну величину. Взагалі оформлення чудове: шрифти, кольори - суцільне задоволення.
Радий мати «Чайний канон» у своїй домашній бібліотеці.