Наш кривавий Іордан
Цей нарис я пишу із прямої Волі Божої - тому що немаю жодного бажання писати щось для моїх сучасників.
Все вже написано ще із 2014 року, прямо із передової на Сході. Всі мої сучасники все знали із моїх записів - і зненавиділи і мене і Господа Бога який мене послав.
Але по волі Божій мушу закинути сіті.
- Наш кривавий Іордан відбудеться в цьому 2020 році. Це перше.
- Ніхто із сучасників мені не повірить до самого моменту, коли вже буде пізно для всіх. Це друге.
Далі для майбутніх поколінь.
Християнська Держава і християнське суспільство регулюється законами честі.
Якщо духовний шлях конкретного подвижника можливо оцінити тільки наявністю/відсутністю чудесних дарів Божих, здатність творити діла, які перевищують природні закони нашої реальності - то духовний шлях колективу (суспільства, нації і конкретної армії) можливо оцінити саме за законами честі.
Честь, конкретніше честь воїна - є абсолютно абстрактною ідеєю, яку тим не менше Християни різних націй навчилися систематизувати, категоризувати і вивести основні її критерії в ході чисельних воєн.
Честь воїна в християнських націях Європи і новоколонізованих з середини ІІ тисячоліття територіях визначається спеціальними воїнськими установами - судами честі. Якщо взяти Великобританію, найуспішнішу імперію Християн, яка захопила до третини планети Земля, - то у Флоті Його/Її Величності (HMS, Her або His Majesty's Ship, англ ) короля/королеви Великої Британії - ця установа збиралася в кількості 5 (п'яти) капітанів, бездоганної репутації, які визначали долю конкретного підсудного капітана, який втратив корабель HMS з тої чи іншої причини.
Суд мав засвідчити
1. Чесно чи безчесно повів себе конкретний капітан в конкретній бойовій ситуації;
2. Чесно чи безчесно він здійснював командування підлеглими в конкретній бойовій ситуації;
3. Дати висновок про конкретного капітана корабля, винести вердикт про його честь і відповідно можливість надання нового корабля HMS, запису який послужить підвищенню по службі - чи списання за борт, мотузки для повішення, інших санкцій.
Дати висновок загальний по Флоту HMS для винесення методичних рекомендацій на всю бойову діяльність Флоту HMS щоб уникнути конкретних негативних факторів, який розглянув Високий Суд.
Так писався Бойовий устав Флоту HMS.
Так писалися всі устави армії і флоту в усіх без виключеннях європейських державах Християн.
Одні писали їх швидше - і здобували світові імперії активніше,
інші писали їх повільніше - і здобували колоніальних володінь значно менше;
ще інші не писали їх зовсім через відсутність власної держави - і здобули їх у вже готовому вигляді від першої та другої категорії.
Як цей процес визначення честі проявлявся в житті конкретного воїна, в конкретній військовій кампанії і в житєдіяльності конкретної нації?
Петро Коношевич, позивний Сагайдачний - козак, потім офіцер, потім гетьман (військовий правитель) Держави Козаків - все життя воював в рядах власної армії, загинув по результатам поранення у битві під Хотином 1621 яку виграв у військ Турччини (Османської імперії).
Петро Коношевич - святий воїн.
Святий - тому що згідно пункту 3 суда честі - його вплив на цілу християнську націю українців ХІV століття і призвів до появи цілої плеяди видатних воєначальників Визвольної війни 1648-1656 рр.
Ігнатій Лойола - іспанський офіцер, який під час захисту фортеці міста Памплони відмовився здаватися солдатам окупаційної французької армії. Французи націлили гармату на залишки укріплень - і запропонували здатися Офіцеру іспанської армії. Ігнатій Лойола запропонував своїм підлеглим капітулювати - а сам відмовився здаватися. Відповідно відмовилися здаватися і вірні своїй вітчизні солдати. Їх розстріляли в упор, ті іспанські воїни які не загинули - отримали важкі поранення, сам капітан Ігнатій Лойола став калікою на все життя.
Ігнатій Лойола - святий воїн.
Іспанія програла війну 1491 року за Памплону, яка кілька раз переходила від іспанців до французів.
Але вже в 1512 році, через 23 роки після подвигу капітана Лойоли місто Памплона і ця область перейшли під руку короля Іспанії.
Сам Ігнатій Лойола вже не зміг провадити життя воїна - тому став воїном Божим, монахом Святої Церкви, засновником Ордену Ієзуєтів, який і зупинив реформацію в Європі.
Згадаю магістрів Ордену Госптальєрів Філліпа де Вільє (оборона Родоса 1522 рік) і Жанна де ла Валет-Парізо (Оборона Мальти 1565 рік). Ці дві кампанії, першу із яких Орден програв, а другу виграв - справили сильне враження на всю європейську військову культуру.
В новітній історії воєн ілюструє практику правозастосування честі - життя воїна Джона МакКейна, пілота ВМС США. Під час війни у В'єтнамі (1959-1975) пілот МакКейн потрапив у полон, де провів 5 років (1967-1973). Після звільнення ще 8 рік числився на службі, до 1981 - і тільки провівший цей випробувальний період він розпочав політичну кар'єру. Відповідно якийсь закритий суд честі визнав дії лейтенанта авіації ВМС США
1. сміливими, чесними в бою;
2. благородними в полоні;
3. придатним до здійснення патріотичного виховного ефекту на американських суспільство - двох видів:
3.1. вплив на воїнів і конкретно офіцерів, чесна поведінка яких на війні відкриє їм дорогу до вищих посад у державі;
3.2. вплив на все суспільство молодих американців, патріотизм яких отримав конкретний зразок вдалого втілення (тому що патрітизм як і честь як будь-яке жертовне служіння - має отримати успішне вираження в реальному житті, позитивне воздаяння).
Так закони честі проявляються в житті військових Армії США - які точно знають, що якщо вони виконають ці закони честі, виконають їх сміливо, жертовно і праведно - то їм відкриються всі двері, аж до найвищої влади в суспільстві.
Окремо зазаначу феномен заповіді Батьків-Засновників США - елітарної групи воїнів і цивільних усправлінців Війни за Незалежність США (1775-1783) - про те, що новостворена держава Сполучені Штати Америки має управлятися виключно віруючими Християнами, Учнями Ісуса Христа.
Саме ця заповідь дозволила конкретному лейтенанту МакКейну і не тільки йому підніматися до щаблів вищої влади в суспільстві згідно законів християнської честі.
Поза тим - Канада, Австралія, Бразилія чи скажім Мексика - теж могли би зайняти місце головної супердержави планети - але в цих націй не знайшлося таких засновників з такою силою_віри, довіри до Ісуса Христа як в США.
Ще скажу що буддистський В'єтнам виграв три війни у трьох ядерних держав послідовно - у Франції, США і Китаю.
Це були криваві кампанії - але В'єтнам їх виграв, тому що тамтешні офіцери дуже старалися вчитися війни у християн, воювати за законами честі християн.
А що в Україні?
В Україні в мене є "абетка честі".
Позивний А., якому відрвало ноги російською міною ОЗМ-72 - він мінував себе гранатами, щоб не здатися ворогу в полон. На щастя його витягли свої.
Позивний Б і позивний У, які спалили кілька одиниць бронетехніки - і при цьому відпустили особовий склад, строковиків російської армії.
Позивний В, якому я грузив міни 120 мм під час одного із своїх капеланських візитів - і який вніс багато прекрасного в дії української мінометної справи.
Всі вони нікому не треба насправді, вся їх чесна служба ніким не оцінена окрім Господа Бога - ми сприймаємося нашим чудо-суспільством як маніакальні убивці і лохи.
Як маніакальні убивці - ми сприймаємося тому що наш експрезидент і вищий офіцерський склад ЗСУ зрадив присягу літом 2014 року - і своєю волею, безчесно і зловмисно програв війну. Відповідно зрадники із генералів ЗСУ провели "реформу" - яка перетворила народну Армію добровольців 2014 на армію найманців, армію найманих солдат, які воюють за гроші, а решту ж чоловічого населення, яке вагалося - переконали не йти на війну. Щоб виправдатися за своє дезертирство - дезертири нас і вважають тепер убивцями. Це ставлення не афішується, багатьма навіть не усвідомлюється тими, хто так і не прийшов на війну із 2014, камуфлюється лицемірною формулою "ми вам вдячні".
А як лохи - ми сприймаємось, тому що абсолютна більшість чоловічого населення вдало дезертирувала чи ухилилася від Вітчизняної війни 2014-2020 - і чудово себе почуває за спинами убивць-лохів.
2014 рік я завершив службу в добровольчому батальйоні Донбас.
2016-2017 рік - продовжив службу в 3 полку спецназа, місто Кропивницький.
Із 3 полку мене виганяли довго, наполегливо, нікчемно.
Спочатку мене спробував завербувати лжегенерал СБУ якийсь грицак через посередництво єпископа УПЦ КП Марка (Левківа). Ця спроба скомпрометувати мене перед полковником Редутом і всім офіцерським корпусом 3 полка логічно провалилася. Логічно - тому що всі мої знайомі і навіть френди в соцмережах знають моє ставлення до злочинної організації СБУ, яка із 2004 року охороняє ахметова, медвдчука, новінського, шуфрича, клюєва і решту державних зрадників від українців. Отже коли наш чудоєпископат невдало спробував мене фактично вбити (або мій авторитет пред воїнами що для мене одне й те саме) - то лжегенерал грицак зайшов із іншого боку - прямих погроз по телефону на адресу керівництва 3 полка спеціального призначення. Зрештою я мусив піти.
Позитивне досягнення мого шляху в Армії - мене так оцінили вищі офіцери СБУ і вищі офіцери ЗСУ, які зрадили присягу, зрадили народ України, зрадили Конституцію, Бойовий Устав ЗСУ і Особисто Ісуса Христа, нашого Бога, коли прирекли охрещених Українців Криму і Донбасу на ворожу окупацію - і виявили цю оцінку до мене як до Християнина, коли дуже сильно постаралися вигнати мене із Армії.
У виправданні їхнього вчинку державної зради активну участь прийняв єпископат УПЦ КП - для всього українського суспільства і для долі мене особисто зокрема.
Ніхто із зрадників не покається перед Богом, вони будуть звалювати провину один на одного до кінця.
Про себе
Як капелан - я значно слабший в Дусі Божому за Жанну Д'Арк, яка переломила хід Столітньої війни. Жанна переломила її - коли в битві при Пате її лейтенанти Жан Де Сентрайль і Етьєн де Віньйоль, позивний Ла Гір - просто порубали англійців. Тих самих англійців, із їх славетними луками, які принесли їм перемогу при Азенкурі - просто взяли і порубали на капусту важкі кіннотники. Тобто та сама стратегія, яка призвела до поразки при Азенкурі - при Пате 1429 дала французам абсолютну перемогу і відкрила шлях до визволення Орлеана і остаточної перемоги у цілій Столітній війні.
Жанна мала видіння архангела Михаїла, святої Катерини і святої Маргарити - які веліли їй йти звільняти Францію.
Я не мав ніяких видінь. Хоча архистратига Михаїла завжди мав за патрона як нащадок українських козаків мав за небесеного покровителя. За приклад мав своїх предків, головним чином Петра Коношевича. Мав за приклад інших святих воїнів від усіх християнських націй як Ігнатія Лойолу.
Моє служіння має певні спільні риси із служінням Августина Кордецького, настоятеля монастиря Ясна Гора, посвяченому Пресвятій Діві Богордиці, міста Ченстохов. Настоятель цього монастиря Августин Кордецький очолив оборону від 10 000-ного шведського загону генерал Міллера - і виграв облогу в 1655 з допомгогою свого лейтенанта Анджея Кміцица. Ця перша перемога стала початком звільнення Польщі від шведів.
Моє служіння має певні спільні риси із служінням Кузьми Мініна, російського купця який зібрав московитів в 1611 році для визволення Москви від польських загарбників.
На відміну від вищепречислених успішних капеланів - я свою війну програв.
Виправдовуватися за це я ні перед ким не бажаю - тому що не вірю що у воїнів які програли свою війну є якісь виправдання.
Чекаю виправдання від Самого Бога.
Щодо тих, хто зрадили закони християнської честі, зруйнували державу, підірвали християнські основи української нації - свідчу наступним поколінням що в цьому 2020 році наближається суд Божий. Зараз, в цьому 2020 році ми, українці повторимо досвід окупації, досвід репресій від окупантів, досвід голодомору в тому чи іншому вигляді. Я це знав. В цей момент залишаюся єдиним священослужителем, який не зрадив присяги перед Богом і моїм народом, етнічними українцями. Залишаюся єдиним священослужителем, який намагався виконати апостольську місію щодо зовнішніх, охрещених, але не просвітлених світлом віри Христової моїх одноплемінників, етнічних українців.
Всі решта моїх колег цю апостольську місію провалили, коли всім серцем прийняли мінську капітуляцію - і самі збочили зі шляху виконання Волі Божої і весь народ звели з цього шляху Божого, що піти широкою дорогою мінської капітуляції, продажу невинно убієних майданівців, воїнів Російсько-Української війни 2014-2020 і окупованих мирних українців.
Зараз наше суспільство управляється антихристиянами.
Не скажу, що станістами - оскільки культу сатани ще немає.
Зате є погана прихована ненависть до Бога - за війну, за необхідність воювати, за необхідність жертвувати собою і рідними для перемоги.
Ця погано прихована ненависть виражається в масових акціях жалоби за загиблими - які носять ритуальний характер жертвоприношення злому божеству. Мовляв, ось тобі злобне божество - ми принесли в жертву убивць-лохів, (яких називаємо героями, щоб учасники жертвоприношення ні про що не здогадалися і не спробували взяти владу) - а ти злобне і люте божество, маєш за це припинити війну і звільнити нас від законів честі, законів совісті, від жертовного виконнання Присяги і Конституції. А своїх дітей ми на війну не пошлем - навіщо їх посилати, коли в нас є лохуваті маніакальні убивці - яким ми заплатимо за їх кров різаним папером. Діти наші хай поспівають гімн - "тисячу доларів ми положим воєнкому за нашу свободу" для відкупу від виконання військового обов'язку - і від честі, совісті і решти мракобєсних вигадок якихось релігійних фанатиків.
Ісус Христос, Бог Істинний дивиться на цей акт мерзенного святотатства, на акт людського жертвоприношення десятків тисяч людей ( 55 тисяч убитих згідно оцінки німецької розвідки на 2016), на безвинно убитих мирних українців і українок в окупації - і відвертається від України.
Ось такий період ми зараз проживаємо.
Ніхто із моїх сучасників не покається в мінській капітуляції, не покається в кримській капітуляції - до повномасштабного нападу ворога. Одразу після нападу Росії виявиться що в Україні не було жодного прихильника вищевказаних суспільних гріхів.
Цей текст я пишу - виключно із прямої волі Божої. Сам не розумію навіщо його пишу - тому що ніхто із українців мого часу мені не повірить до самого повномасштабного нападу Росії, коли вже буде пізно.
Тому адресую цей текст майбутнім поколінням українців.
Окремо присвячую текст воїну батальйону Донбас, позивний Швед - який єдиний в цілій Армії повірив у мою місію від Бога.
Окремо присвячую текст пані Д, американській Учениці Ісуса - яка повірила у мою місію перед Богом і надавала мені свою підтримку.
Назагал же окрім Госпрода Бога - моє служіння нікому не треба.
Що ж - нехай здійсниться Його Воля.
За честь людей!
Наш кривавий Іордан 2020 наближається.
22.01.2020.
капелан добровольчого батальйону Донбас 2014
капелан 3 полку спецназа 2016-2017
+ ієрей Андрій Чмєль