Сценарії розвитку подій (моя думка в першому каменті)
Знаю, що через цей мій пост один мій друг, сьогодні мені скаже - "братік, ну нахіба ти себя рвеш, все ж уже предрешено. Просто готовся".
І найфіговіше, що я з ним згоден...
Далі буде дуже много букф. Та намагання пояснити що я мав на увазі, коли казав, що все було дарма.
І ще буде нуль толерантності до "альтернативно адарьоних".
Якщо вам потрібна ( Read more... )
Так тому й бути.
А ми що, вирішили жити вічно?
Ще потанцюємо. Так потанцюємо, що "данія здригнеться".
Від УПА зразку 39 року відрізняємося набутим досвідом, злагодженням, комунікацією, наявністю зброї та б/к (для старту). На відміну від УПА тих часів точно знаємо, на що здатен ворог.
==
Джентльмени, по тактичній підготовці - особливу увагу на міський бій малими групами. Інакше не буде. Ну, і, звичайно, злагодження з побратимами в своїй місцевості. З засобами з'вязку та чітким попереднім відпрацюванням усіх можливих сценаріїв.
З оперативною евакуацією близьких.
Все повинно вже зараз відскакувати від зубів:
-Куди сім'ю - туди. На чому - ось. Там чекають? - Так. Ресурс на перший час є - так.
- Командир підрозділу є? Своє місце в строю знаєш? Тривожний заплічник для довгої автономки зібраний? Куди і як добиратися, в курсі?
Все.
Головний в цьому морально-шкурний аспект - хата, нажиті активи.
Звичайно, шкода.
Але тут така справа. Не ми вибираємо - за нас вибрали. Це як форс-мажор. Стихійне лихо. Все обнуляється. Виживемо - почнемо жити знову. Якось почнемо. Але після остаточної Перемоги.
СЛАВА УКРАЇНІ!
Reply
Leave a comment