Перші інформаційні повідомлення, якими супроводжують візит президента Януковича в Москву, посилюють підозру, що нас знову брутально на....
Обманюють, одним словом.
Загалом той факт, що хтось там веде переговори з російськими банками щодо багатомільйонних кредитів на якісь проекти, не може бути результатом візиту. Переговори - це не результат, а процес. Не факт, що вони закінчаться, не факт, що будуть результативними, не факт, що умови кредитування будуть вигідними.
Знову ж таки, відчуття, що нам під виглядом мільярдів впарюють туфту, посилюється, бо ми не знаємо хто веде переговори і з якими банками. Якщо ведуть господарюючі суб'єкти - одна справа, якщо уряд - інша ситуація.
Але відчуття повного фіаско з'являється після згадки, що один з проектів, які фінансуватимуться за рахунок мільярдів кредитів - це будівництво мосту через Керченську протоку.
По-перше, щоб будувати мостовий перехід через кордон, непогано було б знати, де лінія кордону проходить.
По-друге, жоден з відомих мені кримських експертів не сказав про цей проект нічого схвального. Ні з точки зору економіки, ні судноплавства, ні екології, ні з якоі іншої.
По-третє, усі добре пам'ятають, що ідея цього мосту належить і активно лобіюється саме російською стороною. То навіщо Україні кредит для реалізації російських ініціатив?
Далі, а хто взагалі веде переговори про фінансування цього проекту, якщо ні його технічне обґрунтування не було представлено і обговорено з громадськістю, ні тендера на спорудження проведено не було?
Чи не очікує на цей міст, якщо все ж таки мільярдні кредити будуть благополучно освоєні контракторами, доля стадіонів і аеропортів, що простоюють після ЄВРО-2012 (не хочеться наврочити, але, здається, і сочинських олімпійських об'єктів теж)?
Окрім цього, говориться про якісь інші проекти в промисловості, зокрема, важкій.
Щоб пізніше це не стало відкриттям для нашого уряду, якщо під проектами в важкому машинобудуванні мається на увазі співробітництво у сфері розвитку російських стратегічних наступальних ядерних озброєнь, варто поцікавитися думкою США чи не стане таке співробітництво підставою для включення Дніпропетровська та інших міст України до переліку цілей американських балістичних ракет?
Можна також поцікавитися думкою Китаю. Ні, не тому, що це ядерна держава. Просто, здається, на минулому тижні їм продали Дніпропетровську область.
Bohdan Yaremenko