Як організувати поїздку у Львів та добре відпочити. ФОТОРЕПОРТАЖ
Про те, щоб поїхати до Львова, ми з чоловіком думали вже давно, але все не складалось. Тож екстримально отриману відпустку у 3 дні було вирішено провести там - а чому б і ні? Про Львів я чула тільки схвальні відгуки й захоплені описи, тож питання було тільки у квитках - будуть чи ні? Перше приємне враження у цій історії я отримала одразу: виявляється, прогрес (о, щастя!) спіткав і нашу «Укрзалізницю», тож квитки на потяги можна купувати онлайн і без проблем. І ще одна приємність: у напрямках Київ-Львів та Львів-Київ курсують чудові потяги з часом у дорозі близько 8 годин - якраз аби поспати під час поїздки. Ура, з транспортом вирішилось все чудово. Наступним кроком підготовки стало вирішення питання проживання - і тут, здивую я вас, перепон не виникло. Квартир з безмежними варіаціями цін у місті Лева зі зручним розташування «вагон і маленькая тележка», за годину на безлічі сайтів можна вибрати саме ту, єдину й найзручнішу. Отже, 16 жовтня 2013 близько 7 ранку ми прибули до Львова - і поїхало...
День перший, натхненний та колоритний
Перше, що вражає у Львові - відчуття затишку і враження, що тобі тут щиро раді. Безперечно, місто туристичне, але місцеві жителі (принаймні, мені вони здавалися місцевими) абсолютно спокійно ставляться до засилля інтуристів. Цікаво, що багато хто носив із собою карту міста, ми теж користалися такою, відчуваючи себе трошки ІндіаноДжонсами)) Але, звичайно, часто орієнтувалися з допомогою GPS в мобільному - і якщо не зважати на маленькі огріхи програмки варто віддати належне цій корисній опції.
Площа Ринок - познайомилися з нею найперше, дуже красиве і «європейське» місце - охайне, красива архітектура, з унікальною атмосферою, що поєднує минуле і сьогодення.
Ми знали, що там, десь на Площі, знаходиться та сама «Криївка», схована від небажаних гостей у секретному місці. Мушу визнати, схована чудово, бо мій GPS чомусь плутав під’їзди і не хотів нас вести до цього закладу. Але ж ми не дарма приїхали здалеку надихнутись колоритом Львова, а який же Львів без «Криївки». Не без допомоги добрих людей ми таки знайли ті сховані двері, на радість охоронця правильно сказали пароль та потрапили у колоритну місцину. «Криївка» знаходиться під землею і займає 4 (якщо не помиляюсь) хованки, тобто 4 відокремлені одна від одної кімнати.
Классно оформлена - плакатами солдатів УПА, телефонами і раціями, кулеметами тощо. Меню - теж окрема історія, кожна назва придумана у відповідному стилі (Борщ «Перше причастя героя», обід «Сніданок у лісі»), подаються страви у металевих «польових» тарілках. Звичайно ж, хріновуха, медовуха - куди без хмільних трунків)) Там цікаво - дуже раджу побувати всім, хто ще не був.
У перший же день ми побували на автобусній екскурсії, відвівали 3 місця: Личаківське кладовище, Високий Замок та Собор святого Юра. На Личаківському кладовищі поховані видатні (або багаті, або і те, й інше) городяни Львова, кладовище займає близько 40 гектар і оформлене у вигляді парку, це такий собі музей під відкритим небом. Деякі пам’ятники над могилами діячів - справжні витвори мистецтва, я особисто дуже рада була побачити могилу Івана Франка (я такий собі фанат деяких його творів).
Високий Замок - найвища точка Львову, на височезному пагорбі колись був зведений замок, але його розібрали - залишилась лише частинка стіни.
Зараз це парк, на вершині якого встановлено прапор України, а з оглядового майданчика видно практично увесь Львів - краса неймовірна, особливо якщо дивитись на Старе Місто, там ущент «насіяно» куполами соборів. Про собори і враження від них скажу окремо трохи далі.
Собор святого Юра - це пункт із мого власного списку «must see» ще з часів юнацтва, багато чула про нього, тому цікаво було звичайно ж його побачити. Собор вражаючий, величезний, викликає захоплення талантом архітекторів, що його будували. Унікальні скульптури та барельефи зовні собору, величність храму всередині - словами звісно описати складно.
Але поділюсь спостереженням: старі собори, які будувались давно, більше 300-400 років тому, справляють враження не релігійних споруд, а носіїв історії, вони немов консервують у собі історію, її образи й події, щоб відвідувачі могли відчути дух минулого. Ось таке відчуття в мене виникало після відвідування усіх церков та соборів.
Домініканський собор
Взагалі практично перше із вражаючого, що ми побачили у Львові - це костьол святого Андрія (він будувався з 1600 по 1630 роки).
Він діє і зараз, і що цікаво, близько 9 ранку до нього забігало чимало людей на ранкову службу (а це ж був робочий день!). А зовсім недалеко від костьолу стоїть пам’ятник Данилу Галицькому, засновнику міста.
Ще я дуже хотіла побачити славнозвісну Львівську Оперу, і не даремно. Виявляється, вона визнана найкращою у всій Європі, до неї веде класнюща алея, а біля входу знаходиться фонтан - «жахлива споруда», за словами нашого екскурсовода, цей фонтан мав стати найкращим у Європі (треба ж марку тримати), але чиновники покрали гроші. Такий от всюдисущий дерибан.
Перший день був повний нових вражень, але наступний виявився ще цікавішим.
День другий, історико-мазохістський
Перед поїздкою знайомі порадили нам відвідати кав’ярню «Гасова лямпа» - туди ми пішли снідати. Одразу можу сказати, що радо підтримаю всі захоплені відгуки про це місце))
На вході гостей зустрічає винахідник гасової лампи, аптекар Лукашевич, всередині лунає чудесна рок-музичка (відмічу, досить голосно), а перед вузькими гвинтовими сходами знаходиться світлофор - тре його тиснути і тільки тоді йти. Кав’ярня цікава інтер’єром (так, там скрізь ці гасові лямпи) та меню. Наприклад, там є «бензинівка» та «нафтівка», а із страв - «хрю на ваші атоми» або ж «Доліталася, доквохталася»))) Їжа смачна, «бензинівка» тонізуюча;)
У цей день ми були на екскурсії по старому місту, побували в багатьох соборах та вислухали чимало цікавого, запам’яталось найкраще ось це: на базарі у Львові можна було заговорити будь-якою мовою світу, і обов’язково знайшовся би хтось, хто зміг би підтримати розмову. Місто завжди було мультикультурне, і через це дуже прогресивне. Таким воно залишаєтсья і зараз.
Багато говорити про екскурсію не буду, лише залишу невеликі фотозвіти з того, що найбільш запам’яталось.
ДАЛІ (БАГАТО ФОТО)
Катерина ПАЩЕНКО, k_katerinka