«В Галичині перед війною на книжну графіку, особливо на зовнішній вигляд видання, не звертали майже ніякої уваги. В ліпшому разі для „прикраси" книги користувалися ділетанською працею, до-того ще зовсім неоплаченою. І от Ковжуну, разом з кількома його товаришами по праці, довелося пробивати нову дорогу, провадити довгу й вперту боротьбу за нове розуміння книжної графіки, за її ролю та значіння, як виховального чинника. „Платити за рисунок обкладинки"-це нечувана річ, а ще платити „якомусь" Ковжуну чи Лісовському по 5-10 доларів за один рисунок-це ж „прецінь, шкандаль"... А все таки почали платити, бо добре виданої книги в мистецькому обробленню почали вимагати широкі кола читачів; і в цьому переконалися самі видавці. Переконалися, що книга з обкладинкою Ковжуна, Лісовського чи иншого мистця швидче йде, а це було сильнішим „аргументом" від всяких переконувань про „книжну естетику" та „мистецтво"».
Бібліологічні вісті № 4, 1927