Галич і музей народної архітектури та побуту.
В неділю, усвідомивши, що ми вже майже все, що хотіли, вже побачили в Франківську, разом з
vulpeculaz вирішили скататися в Крилос та Галич. А оскільки потяг на Київ у Галичі за попередніми розвіданими даними робив зупинку в Галичі, то вирішили на нього падати там. А я ж не винна, що я чимало про них читала, але неодноразово катаючись цією трасою, так жодного разу не вийшла там погуляти!!!!
До Крилоса трошки постопили. Прикольно з кілометражем виявилося))) у водія - один кілометраж, у сторожа в крилоському музеї інший, а у сторожа музею та архітектури - третій) Але так чи інакше, кілометрів 25. Я хоч згадала, як то воно)))) Кураж, зараза, бере і прокидається, і разом з азартом в купі неймовірно п"янять... А ше нам шалено пощастило з погодою) сонечко і теплінь!!!
Про Крилос спробую розповісти трохи згодом, разом з фоточками. А поки що трохи про Галич і музей народної архітектуру та побуту. Якщо прочитати не один путівник Україною, то можна виявити, що в Україні крім Пирогово та Шевченківського гаю є ше чимало подібних музеїв під відкритим небом. Один з них знаходиться на трасі між Франківськом та Львовом, в кілометрах 20-ти. Шикарнючий дубовий ліс і різні архітектурні будівельки в ньому.
З траси добре видно оцю вежу. Зовсім поряд з нею вхід.
Клямка була причинена) але для того, хто хоче втрапити це не така вже проблема. Але це викликало здивування сторожа, який так і запитався, як же ми туди втрапили. А перш ніж ми побачили його, то нас зустрів пес Муха. Старий і хороший.
Площа музейю - декілька десятків гектарів. Нажаль в нас було дуууже мало часу, щоб все роздивтися(((
Ще через паркан можна розгледіти оцього ЗІЛа. Враховуючи те болото, яке там було - саме то!
А далі були хатки. Різні. З очеретяною стріхою і з солом"яною. Була одна дуже цікава біла)
У листі траплялися зовсім порослі мохом пеньки... в одному знайшли жолудь))) Жолуді там велетенські) А цей скоро проросте!
І от вже дорога на трасу. Менше години проходили музеєм. Думаю, ще туди точно повернуся))
На трасі спіймали бусика і кілька кілометрів проїхалися до Галича. Хто не в курсі, кажуть, що Галич, то перша столиця Галицько-Волинського князівства. Лише потім її перенесли до Львова. Але давніші поселення, і звідки власне виріс Галич, були на території сучасного Крилосу. Майже весь археологічний матеріал Івано-Франківського музею саме з Крилоса. У Галичі ж було цікаво подивитися на руїни замку, який на самісінькому вершечку пагорба.
В центр втрапили дуже просто) Площа називається Майдан Різдва. Там же симпачтина старовинна церковця і пам"ятник Данилу Галицькому. А далі міст. чи то залізничний колишній чи ні - не відомо. Але дивний і розвалений - факт!!!! По ньому ми потьопали на вокзал перевіряти, чи зупиняється наш потяг там чи ні))))
На мості водяться білі кішки і здоровенні синиці)))
В містечку є трохи симпатичних будиночків. Прям над трасою. Вокзал і правда недалечко))
На вокзалі впевнилися, що потяг зупиняється і почапали назад в місто до руїн) І здибали кісят на сусідніх вікнах. кумедні вони такі)))
І знову міст, річка і сонечко. Красота...
Досі весь час думали шо УГ- це УГ. А виявилося, шо це універсальна гуртівня...
В центрі біля церкви стоїть шикарнючий макет давніх і сучасних церков Галича.
Вже майже темно було, поки дібралися до руїн. Враження не найкращі. Реконструкція замку ніби то відбувається, але чим то воно все закінчиться - велике питання.
Сонечко майже сіло. По темноті спустилися в центр. Затарилися трохи в магазинчику і почапали на вокзал.
Коли робили зупинку в Бурштині, то дуже довго сміялися, бо ті три труби було видно звідусіль)))) І церкву. правда шо то за церква і де вона знаходиться ми так і не знаємо)
До Львова вже солодко дрихли у потязі стомлені і задоволені)))))