Острог
На відміну від багатьох міст, чию назву можна тлумачити годинами, Острог цього навряд чи потребує. В древній Русі так називалися прикордонні дерев'яні укріплення. Поселення на цих землях з'явилися ще в ІV - ІІІ тис. до н.е. А перша згадка про Острог датується в Іпатіївському літописі 1100 року.
В часи Київської Русі ці землі тягли на себе то волинські, то київські князі. Перемогли волиняни, хоч і не надовго. В 1241 році тут ґаздували татари.
З середини ХІV ст. Острог потрапляє в руки князів Острозьких (1340 рік - згадка про першого історично відомого князя з династії Острозьких - Данила). Рід Острозьких дав Україні знаменитих воїнів і полководців, меценатів і просвітителів, будівничих, покровителів православної церкви.
Данило Острозький відновлює укріплення на замковій горі. Найдавніша споруда замку - Вежа мурована, збудована за його наказом в 3-й чверті XIV століття.
Його син, Федір Данилович Острозький розширив родинні володіння. У грамоті польського короля Ягайла (1386 р.) підтверджувалися права князя Федора на Острог. Аналогічного змісту грамоту видав Великий князь литовський Вітовт (1396 р.). Федір Острозький воював проти Тевтонського ордену, у Грюнвальдський битві. А на схилі віку став монахом Києво-Печерського монастиря і після смерті був визнаний православним святим.
Василь Федорович Острозький (Красний) завершує спорудження Богоявленського собору на території замку.
Блека пише, що після переходу місцевих князів в католицизм Богоявленський храм було піддано анафемі. Церква більш як 200 років стояла пусткою і до середини ХІХ ст. перетворилася на руїну. Лише в 1886 р. почалася реконструкція храму за проектом архітектора В. Токарева. Відновлення, в ході якого була збережена лише північна стіна з бійницями, було завершено в 1891 р. "Копія " в натуральну величину зберегла основні пропорції трьохнефного, чотиристовпного п'ятиглавого храму, характерного для давньої Русі. Та пропорції i деталювання фрагментів церкви, особливо глав, були помітно порушені.
Та найвідомішим Острозьким вважається київський воєвода, коронний сенатор, маршалек землі Волинської, князь, магнат Речі Посполитої, відомий просвітитель Василь-Костянтин Острозький (1526-1608). Йому належала третина земель історичної Волині (зараз це переважно землі Рівненської, Хмельницької та Тернопільської областей), 14 міст і більших поселень з округами на Київщині, 8 - на Брацлавщині, 4 - на Галичині, 32 - на території Польщі.
Річний прибуток князя становив 10 мільйонів золотих - величезна на той час сума. І його вважали найбагатшою людиною не лише тодішньої Речі Посполитої, а й усієї Європи. Статки князя дозволяли виставити військо чисельністю 15-20 тис. чоловік. Не кожен європейський правитель мав таку армію в той час.
Велику увагу Василь-Костянтин приділяв обороні земель від татарських нападів бо в ХVІ-ХVІІ ст. це була найболючіша проблема України. Князь власним коштом утримував кількатисячний загін вершників для оборони від татар. Проте коли сили і дипломатії не вистачало - князь просто відкуповувався від татарів.
За його ж гроші було засновано й побудовано чимало міст і замків, передусім на південно-східній Волині та Київщині. Наприклад, його стараннями були збудовані замки на межі з Диким полем - у Білій Церкві, Переяславі, Богуславі. Завдяки цим діям стала більш інтенсивною колонізація українцями нинішніх центрально-українських земель.
Зрештою, саме він в 1576 році засновує перший на території східної Європи вищий навчальний заклад - греко-слов'яно-латинську академію. В основу діяльності Острозької академії було покладено традиційне для середньовічної Європи, однак цілком незвичне для українського шкільництва, вивчення семи вільних наук (граматики, риторики, діалектики, арифметики, геометрії, музики, астрономії), а також вищих наук: філософії, богослів'я, медицини.
А в 1577 р. Василь-Костянтин Острозький та Іван Федорович (він же Іван Фьодоров) засновують Острозьку друкарню, де напочатку Федорович новий Буквар з рівнобіжними греко-слов'янськими текстами.
У 1580 р. Федорович видає Новий завіт і Псалтир, першу повну слов'янську Біблію (Острозька Біблія) із власною післямовою. Саме ця Біблія стала канонічним текстом для християн, котрі використовували в богослужінні старослов’янську мову.
Серед випускників академії - гетьман війська Запорізького Петро Конашевич-Сагайдачний, перший ректор київської братської школи Іов Борецький (звертався до московського уряду з чолобитною про приєднання України-Русі до Московської держави), лаврський архімандрит Єлисей Плетенецький (заснував у Києво-Печерській Лаврі друкарню), письменник Мелетій Смотрицький (твердив, що не вера делает Русина русином, Поляка поляком, Литвина литвином, а рождение и кровь руськая, польская и литовская) та інші широковідомі у вузькому колі українофілів діячі того часу.
Острозька академія припинила своє існування у 1636 році. Найдавніші будівлі нинішньої академії належали ордену капуцинів. У 1832 монастир був закритий і довгий час пустував. Згодом тут були розміщені військові склади, православна церква, польська учительська семінарія, спортзал і педагогічне училище, шпиталь, німецькі учительські курси, німецький табір для військових пілотів, педучилище, середня школа-інтернат, школа-інтернат для дітей, хворих на туберкульоз.
В 1994 році певної міри наступник Василя-Костянтина Острозького Леонід Кучма видає указ на відродження академії. Перебуваючи під впливом вчорашнього 70-річчя президента не можу не нагадати, що саме він зробив і перші кроки з відродження Батурина.
Якби 11 років тому хтось приїхав зі мною в Острог і цей хтось був людиною-атеїстом, то тепер він мав би стати віруючим, бо інакше, як Божим благословенням над нашим університетом, цього не назвеш. Уявіть собі Богом забуте містечко, справжню руїну (хоча колись це була культурна колиска України), а в майбутньому приміщенні університету - жодного стільця, жодного стола, жодної книги, жодного викладача... Фактично з нуля, як мовиться, відроджували Острозьку академію. Нині це єдиний університет в Україні, який має міжнародний знак якості (отримав у Парижі), це унікальна бібліотека, яка налічує 550 тисяч томів книг, і єдина наразі в Україні електронна бібліотека, - розказував Ігор Пасічник, ректор Національного університету "Острозька академія".
У жовтні 2000 року Острозька академія отримала статус національного університету. Нині діє п’ять факультетів: гуманітарний, романо-германських мов, правничий, економічний і політико-інформаційного менеджменту.
Василь-Костянтин Острозький же на подяку за свої діяння посів аж 80-е місце в рейтингу Великих Українців, одразу після Василя Симоненка.
Наприкінці ХVІ ст. населення Острога, який звали Волинськими Афінами, становило п'ять тисяч мешканців (за кількістю жителів місто поступалося лише Львову, Києву, Кам'янець-Подільському і Білій Церкві). Князі Острозькі отримали від державної влади чисельні привілеї для свого міста. Серед них - право безмитної торгівлі на трьох щорічних Острозьких ярмарках.
Рід Острозьких закінчився молодшим сином Василя-Костянтина Янушем який помер в 1620 році й не залишив дітей. Наприкінці XVIII століття ці землі входять до складу Російської імперії. Острог стає повітовим містом.
Острог в ХІХ ст. залишився осторонь новозбудованих шосейних і залізничних шляхів, велике промислове виробництво в місті було відсутнє.
XX століття, особливо з часу утвердження радянської влади на цих землях було не милостиве до пам'яток.
У 1981 році рішенням Уряду УРСР було створено Державний історико-культурний заповідник м.Острога, а 1985 року в його складі відкрито Музей книги та друкарства.
Ну і трішки про паспорт міста за даними мерії. Острог розташований за 42 км від обласного центру - м. Рівного. До найближчої залізничної станції "Острог", що знаходиться в селі Оженин Острозького району - 12 км. Найближчий аеропорт знаходиться в Рівному, проте є майдан для прийняття військових гелікоптерів на території колишньої військової частини.
Територія міста Острога становить 1089 га, на якій проживає 15,1 тис. Осіб. З них: 95,5 відсотків - українців, 1,4 - росіян, 0,9 - білорусів, 2,2 - євреїв, чехів та інших національностей.
У власності міста лісів немає. З південно-західної сторони місто межує з мішаним лісом. Довкола міста водяться тварини таких видів: заєць русак, козуля звичайна, вовк, кабан дикий, лось, ласка, тхір, бобер, лисиця звичайна, вуж звичайний, гадюка, ящірка прудка.
І дрібничка на завершення. Заклади культури в Острозі працюють за особливим графіком, чітко орієнтуючись на потреби відвідувачів, котрі не лякаються пізньої ночі вовча та прудкої ящірки.
