Замки Тернопілля та Рівненщини
Нещодавно разом з одногрупниками вирушили у дводенну подорож-похід по маловідомим (або краще "непопульним") замках.
Відвідали ми такі міста Збараж-Вишнивець-Кременець-Дубно-Корець
Першим замком, який ми відвідали був Збаразький замок, більше схожий на резиденцію, ніж на оборонну фортецю, хоча замок оточений класичнийм ровом, а також має бастіони. Колись ще був класичний підйомний міст
Ось такий вигляд має сам замок
Зараз там розташований краєзнавчий музей. Всередині все відреставроване, мало що збереглося "з тих часів"
А ось так виглядає брама з балкону
В дворі замку є колодязь, глибина якого метрів 70. Також є підземелля і багато легенд-історій про цей замок та його власників. В підземеллі є "кімната катувань" з різними ланцюгами, шпилями, кайданами
Замок не дуже вразив, бо й на замок не дуже й то схожий, проте в музей можна побачити цікаві елементи побуту 17-19 ст.
Палацовий комплекс. Вишнивець
Всередині скупеньке експозиція історії палацу, родинні дерева, фотографії. Та все ж такі місця цікаві саме особистостями, з якими він пов*язаний
Далі ми відвідали Кременець
Маленьке містечко з досить цікавою історією.
По-перше, інститут ім. Т.Г. Шевченка, взагалі мало хто знає, що Університет Шевченка починався саме тут, його просто вивезли з Кременця у Київ- історичний факт.
Читали Гоголя "Тарас Бульба"? Пам*ятаєте момент, коли Андрій вчився в бурсі і встік, аби врятувати свою кохану (яка схоже знаходилась у замку, що нагорі)? Такоце про оцей колегіум і йдеться :)
Інститут нам дуже сподобався, такого в Києві не побачиш, та й знайдіть ще в Києві заклад з таокю високою студеньскью самоорганізацією!
Інститут досі досить вдало функціонує. Високі стелі, арки, широкі дерев*яні сходи, стіни по півтора метри- все це майже 200 річної давності. А ще збереглася бібліотека
Великі аудиторії, зала з перфектною акустикою... все це збереглося і дбайливо підтримується.
Вразила організація студентів: вони своїми силами влаштовують вистави як у залі так і під відкритим небом
Прямо з вікон інституту відкривається шикарний вид на гору Бону і Кременецький замок:
Ну а тепер трохи про сам замок, від якого лишилися самі руїни...
про історію замку можна почитати тут
Як на мене, з нашої подорожі це було саме те, за чим ми власне і приїхали... Ці вельможні руїни на горі- втілення усіх уявлень про трушний середньовічний замок. І дарма, що одні руїни- уява сама домальовувала стіни, башні принцес, королів-князів...
А чого варта легенда про королеву Бону!!! Яку ще називали Кривавою корелевою, бо любила вона купатися у крові молодих дівчат, яких скидали на шпики, і кров молодиць стікала прямо на королеву, що стояла під цими шпиками... Ми навіть спробували трохи "ожививши історію", розігравши деякі її моменти
А це вид з гори на місто і на інститут
Рушаємо далі.
Дубно
Герб
Знову ж таки замок-резиденція. Маємо рів, міст та бастіони. Тут вони збереглися значно краще, ніж в Збарижі та й рів виглядає більшим. До наших часів збереглися лише споруди та декілька рельєфних фресок
Територія замку зовсім невилика, порівняно з попередніми, а сама резиденція досить скромна
Всередині - ремонт. В радяньські часи тут було щось штибу казарми.
До нас дійшла лише ліпнина, що прикрашала стіни
А це вхід в підземелля. Кажуть, колись козаки на конях туди сходили, а підземні ходи з*єднували цей замок та ще один і могли слугувати як місце укриття під час облоги
І нарешті остання зупинка - Корець
І знову лише одні руїни, легенди та історії.
Таких мостів як цей в Україні збереглося 2 чи 3...
Ось така видалась в нас мандрівочка :) Відкрили для себе багато цікавого та нового ще й відпочили
Відвідали ми такі міста Збараж-Вишнивець-Кременець-Дубно-Корець
Першим замком, який ми відвідали був Збаразький замок, більше схожий на резиденцію, ніж на оборонну фортецю, хоча замок оточений класичнийм ровом, а також має бастіони. Колись ще був класичний підйомний міст
Ось такий вигляд має сам замок
Зараз там розташований краєзнавчий музей. Всередині все відреставроване, мало що збереглося "з тих часів"
А ось так виглядає брама з балкону
В дворі замку є колодязь, глибина якого метрів 70. Також є підземелля і багато легенд-історій про цей замок та його власників. В підземеллі є "кімната катувань" з різними ланцюгами, шпилями, кайданами
Замок не дуже вразив, бо й на замок не дуже й то схожий, проте в музей можна побачити цікаві елементи побуту 17-19 ст.
Палацовий комплекс. Вишнивець
Всередині скупеньке експозиція історії палацу, родинні дерева, фотографії. Та все ж такі місця цікаві саме особистостями, з якими він пов*язаний
Далі ми відвідали Кременець
Маленьке містечко з досить цікавою історією.
По-перше, інститут ім. Т.Г. Шевченка, взагалі мало хто знає, що Університет Шевченка починався саме тут, його просто вивезли з Кременця у Київ- історичний факт.
Читали Гоголя "Тарас Бульба"? Пам*ятаєте момент, коли Андрій вчився в бурсі і встік, аби врятувати свою кохану (яка схоже знаходилась у замку, що нагорі)? Такоце про оцей колегіум і йдеться :)
Інститут нам дуже сподобався, такого в Києві не побачиш, та й знайдіть ще в Києві заклад з таокю високою студеньскью самоорганізацією!
Інститут досі досить вдало функціонує. Високі стелі, арки, широкі дерев*яні сходи, стіни по півтора метри- все це майже 200 річної давності. А ще збереглася бібліотека
Великі аудиторії, зала з перфектною акустикою... все це збереглося і дбайливо підтримується.
Вразила організація студентів: вони своїми силами влаштовують вистави як у залі так і під відкритим небом
Прямо з вікон інституту відкривається шикарний вид на гору Бону і Кременецький замок:
Ну а тепер трохи про сам замок, від якого лишилися самі руїни...
про історію замку можна почитати тут
Як на мене, з нашої подорожі це було саме те, за чим ми власне і приїхали... Ці вельможні руїни на горі- втілення усіх уявлень про трушний середньовічний замок. І дарма, що одні руїни- уява сама домальовувала стіни, башні принцес, королів-князів...
А чого варта легенда про королеву Бону!!! Яку ще називали Кривавою корелевою, бо любила вона купатися у крові молодих дівчат, яких скидали на шпики, і кров молодиць стікала прямо на королеву, що стояла під цими шпиками... Ми навіть спробували трохи "ожививши історію", розігравши деякі її моменти
А це вид з гори на місто і на інститут
Рушаємо далі.
Дубно
Герб
Знову ж таки замок-резиденція. Маємо рів, міст та бастіони. Тут вони збереглися значно краще, ніж в Збарижі та й рів виглядає більшим. До наших часів збереглися лише споруди та декілька рельєфних фресок
Територія замку зовсім невилика, порівняно з попередніми, а сама резиденція досить скромна
Всередині - ремонт. В радяньські часи тут було щось штибу казарми.
До нас дійшла лише ліпнина, що прикрашала стіни
А це вхід в підземелля. Кажуть, колись козаки на конях туди сходили, а підземні ходи з*єднували цей замок та ще один і могли слугувати як місце укриття під час облоги
І нарешті остання зупинка - Корець
І знову лише одні руїни, легенди та історії.
Таких мостів як цей в Україні збереглося 2 чи 3...
Ось така видалась в нас мандрівочка :) Відкрили для себе багато цікавого та нового ще й відпочили