Гори Донбасу. Краматорський регіональний ландшафтний парк, жовтень 2019
Я люблю природні пам'ятки. Назбиравши чимало інформації про історичні й архітектурні пам'ятки Краматорська наді мною крім них відразу почали восочити донбаські гори. Звичайно ж, планувалось почати їх огляд якось із Слов'янська, Святих гір. Планувалось..., але склалось набагто цікавіше.
Цього разу гуляємо РПЛ "Краматорським" - однією з перлин північного Донбасу, наймолодшим рпл в області. Детально, і доволі вичерпно, про нього розповість Вікіпедія. Від мене - враження й багато фото)))
1. Ще б трохи, і я не пройшов :)
Парк розташовано на Західній околиці міста, в передмісті Біленьке. Воно відмежовує Соцмісто від дачної частини Краматорська. Через Біленьке протікає річка...Біленька, яка ділить передмістя на стару й нову частину. Для орієнтування раджу скористатись Вікімапією там все детально позначено.
2. Перед входом в долину Біленької є спуск з такого собі міні-плато, на якому решта міста. На контрасті виникають дуже гарні види на крейдяні гори. Ну, а якщо Ви їх бачите вперше, то ще й не аби яке захоплення від побаченого. От як в мене.
3. Приблизно таке, але це вже перейшовши річку.
До парку я дістався пішки з центру міста. Хоча в Біленьке можна й транспортом під'їхати а потім просто спуститись правильним маршрутом, перейти місток, який на фото 1, і вперед гуляти парком.
4. Отакий вхід і відразу на під'йом. А вони там, скажу я Вам, доволі круті. Часто підіймаючись бачиш лише небо зверху над верхівкою чергової гори.
5.
7. Відразу ж відкриваються краєвиди.
8. РПЛ простягається далі на південь. На фото погано видно, але там серед гір є ще сосновий ліс.
Багато тут сенсу говорити немає. Просто дивіться й милуйтеся верхами, балками й ярами, терасами тощо)))
9.
10.
11.
12. Сонце. Вже починає сідати, адже осінь. Тут гарно видно соцмісто, потім Біленьке, долину річки...
13. Довкола. Височіючі труби не дають забути де Ти :)
14. Малоповерхова (в т. ч. дачна) забудова Краматорська, яка не лише на цій околиці, а і загалом довкола міста.
15. До вершин! Тільки вперед!
16. Краматорські, й не лише, 2К це кремінь та крейда. В крейдяних горах трапляється чимало кремінних фрагментів різної величини (масштаби дивіться самі на фото). Від маленьких шматочків до ось таких. Сувеніри, як то кажуть, прямо під ногами. Ну і те відчуття коли всюди довкола крейда. Ніколи ще не був там, де її аж так багато (!).
17.
І не забуваймо. Ми в індустріальному регіоні:
18.
19. Степ-гори-промисловість)
20. Й новітні, високі в прямому сенсі :), технології. Доволі величаво виглядають, ще й з лопатями в динаміці)))
21. Піднявшись на вершину можна фрагментарно побачити Слов'янськ. Як раз з нього й простягається ВЕС. А на цьому фото знаменита телевежа на горі Карачун. Відновлена. До слова АТО зачепило й парк. Частина його була незаконно привласнена для сільгосп угідь :(
22. Вигляд в бік Слов'янська. Піднявшись на чергову гору хочеться йти ще і ще. Тишу змінює вітер. Хоч і осінь, але від сонця тепло. Нові краєвиди так і манять. Хотілось піти на південь, але часу бракувало, тому вирішив погуляти лише північною частиною парку. Пік бажань це звичайно скеля на Білокузьминівській ділянці, але на все свій час.
23. Он як раз сосновий ліс.
24.
25.
26.
27.
28.
30. Одне з найулюбленіших фото. Доводилось чути, що ось ці ландшафти дещо нагадують Середню Азію, Монголію)))
31. З топонімікою тут теж не все так просто. Вершини найменовані. Абронька (буде далі, з фігурою вершника), хребет дракона (частково з нього зроблені фото і він простягається південніше), Тупий Шпиль (південніше) тощо. До того, вони позначені в МапсМі, раптом що)
32. Спустились в долину. На під'йомах інколи вітром завіває так, що рот відкрити неможливо. А в міжгірських долинах така тиша, що аж не знаєш, чи радісно, чи моторошно :)
33. Заповідна фауна тут теж багата, але осінь.
34. Доріжки на схилах.
35. Терасність.
36. І вершини.
37. Багато вершин.
38.
39.
40.
41.
42. Побувши трошки ближче донбасівського неба, пора й спускатись :)
43.
44.
45.
Зелена, осіння, трава приємно милує око. Висновки по РПЛ. Це такі собі міні-гори, як на мене. З повним комплексом відчуттів. Міні затяжні й круті під'оми з спусками, сильні вітри в обличчя й зачаровуюча тиша, яка дуже сприяє відпочинку. Сюди б піти в похід) І купа всього цікавого під ногами (прочитавши згадки про наслідки АТО, під ноги дивишся дещо уважніше ніж зазвичай). Кремінні шаточки й фігурки, відкладення доісторичної флори й фауни в крейді. Є тут і кам'яні дерева (так, вони не лише в Дружківці (!)). Шматок такого дали потримати в місцевому обласному музеї (за що Їм окрема дяка, і детальніше про нього буде далі).
Тому знайте/пам'ятайте. Донбас щиро багатий і на пам'ятки природи. А вони, безперечно, варті наших відвідин!
46. Хто дочитав-догортав-додивився аж сюди - молодець. Адже на цьому фото те, про що я говорив згори. Спуск до парку з міста і вид на гори, який при цьому відкривається.
47. Залишки трамвайної колії й контактної підвіски. Так, Краматорськ настільки великий, що колись тут був трамвай, і ним можна було дістатись в тому числі сюди. Майже до парку.
48. Йдучи вуличками з доволі чудернацько-цікавими назвами натрапляєио на церкву. Більшовики попрацювали в цьому плані на Донбасі гарно, тому храму збудованого до 1917 р. тут Ви переважно не зустрінете.
49. Але є ось такі цікавинки.
50. Детальніше.
51. Життя, індустрія, енергія, природа. Донецька область) Дуже характерний індустріально-урбаністичний пейзаж для Донбасу в цілому.
52. *Жарт про вибори папи*
Отже, ми вже зайшли в Краматорськ. І про нього буде далі. Ну а почати слід було з природи, що й зробили.
Дякую за увагу, далі буде)))
Цього разу гуляємо РПЛ "Краматорським" - однією з перлин північного Донбасу, наймолодшим рпл в області. Детально, і доволі вичерпно, про нього розповість Вікіпедія. Від мене - враження й багато фото)))
1. Ще б трохи, і я не пройшов :)
Парк розташовано на Західній околиці міста, в передмісті Біленьке. Воно відмежовує Соцмісто від дачної частини Краматорська. Через Біленьке протікає річка...Біленька, яка ділить передмістя на стару й нову частину. Для орієнтування раджу скористатись Вікімапією там все детально позначено.
2. Перед входом в долину Біленької є спуск з такого собі міні-плато, на якому решта міста. На контрасті виникають дуже гарні види на крейдяні гори. Ну, а якщо Ви їх бачите вперше, то ще й не аби яке захоплення від побаченого. От як в мене.
3. Приблизно таке, але це вже перейшовши річку.
До парку я дістався пішки з центру міста. Хоча в Біленьке можна й транспортом під'їхати а потім просто спуститись правильним маршрутом, перейти місток, який на фото 1, і вперед гуляти парком.
4. Отакий вхід і відразу на під'йом. А вони там, скажу я Вам, доволі круті. Часто підіймаючись бачиш лише небо зверху над верхівкою чергової гори.
5.
7. Відразу ж відкриваються краєвиди.
8. РПЛ простягається далі на південь. На фото погано видно, але там серед гір є ще сосновий ліс.
Багато тут сенсу говорити немає. Просто дивіться й милуйтеся верхами, балками й ярами, терасами тощо)))
9.
10.
11.
12. Сонце. Вже починає сідати, адже осінь. Тут гарно видно соцмісто, потім Біленьке, долину річки...
13. Довкола. Височіючі труби не дають забути де Ти :)
14. Малоповерхова (в т. ч. дачна) забудова Краматорська, яка не лише на цій околиці, а і загалом довкола міста.
15. До вершин! Тільки вперед!
16. Краматорські, й не лише, 2К це кремінь та крейда. В крейдяних горах трапляється чимало кремінних фрагментів різної величини (масштаби дивіться самі на фото). Від маленьких шматочків до ось таких. Сувеніри, як то кажуть, прямо під ногами. Ну і те відчуття коли всюди довкола крейда. Ніколи ще не був там, де її аж так багато (!).
17.
І не забуваймо. Ми в індустріальному регіоні:
18.
19. Степ-гори-промисловість)
20. Й новітні, високі в прямому сенсі :), технології. Доволі величаво виглядають, ще й з лопатями в динаміці)))
21. Піднявшись на вершину можна фрагментарно побачити Слов'янськ. Як раз з нього й простягається ВЕС. А на цьому фото знаменита телевежа на горі Карачун. Відновлена. До слова АТО зачепило й парк. Частина його була незаконно привласнена для сільгосп угідь :(
22. Вигляд в бік Слов'янська. Піднявшись на чергову гору хочеться йти ще і ще. Тишу змінює вітер. Хоч і осінь, але від сонця тепло. Нові краєвиди так і манять. Хотілось піти на південь, але часу бракувало, тому вирішив погуляти лише північною частиною парку. Пік бажань це звичайно скеля на Білокузьминівській ділянці, але на все свій час.
23. Он як раз сосновий ліс.
24.
25.
26.
27.
28.
30. Одне з найулюбленіших фото. Доводилось чути, що ось ці ландшафти дещо нагадують Середню Азію, Монголію)))
31. З топонімікою тут теж не все так просто. Вершини найменовані. Абронька (буде далі, з фігурою вершника), хребет дракона (частково з нього зроблені фото і він простягається південніше), Тупий Шпиль (південніше) тощо. До того, вони позначені в МапсМі, раптом що)
32. Спустились в долину. На під'йомах інколи вітром завіває так, що рот відкрити неможливо. А в міжгірських долинах така тиша, що аж не знаєш, чи радісно, чи моторошно :)
33. Заповідна фауна тут теж багата, але осінь.
34. Доріжки на схилах.
35. Терасність.
36. І вершини.
37. Багато вершин.
38.
39.
40.
41.
42. Побувши трошки ближче донбасівського неба, пора й спускатись :)
43.
44.
45.
Зелена, осіння, трава приємно милує око. Висновки по РПЛ. Це такі собі міні-гори, як на мене. З повним комплексом відчуттів. Міні затяжні й круті під'оми з спусками, сильні вітри в обличчя й зачаровуюча тиша, яка дуже сприяє відпочинку. Сюди б піти в похід) І купа всього цікавого під ногами (прочитавши згадки про наслідки АТО, під ноги дивишся дещо уважніше ніж зазвичай). Кремінні шаточки й фігурки, відкладення доісторичної флори й фауни в крейді. Є тут і кам'яні дерева (так, вони не лише в Дружківці (!)). Шматок такого дали потримати в місцевому обласному музеї (за що Їм окрема дяка, і детальніше про нього буде далі).
Тому знайте/пам'ятайте. Донбас щиро багатий і на пам'ятки природи. А вони, безперечно, варті наших відвідин!
46. Хто дочитав-догортав-додивився аж сюди - молодець. Адже на цьому фото те, про що я говорив згори. Спуск до парку з міста і вид на гори, який при цьому відкривається.
47. Залишки трамвайної колії й контактної підвіски. Так, Краматорськ настільки великий, що колись тут був трамвай, і ним можна було дістатись в тому числі сюди. Майже до парку.
48. Йдучи вуличками з доволі чудернацько-цікавими назвами натрапляєио на церкву. Більшовики попрацювали в цьому плані на Донбасі гарно, тому храму збудованого до 1917 р. тут Ви переважно не зустрінете.
49. Але є ось такі цікавинки.
50. Детальніше.
51. Життя, індустрія, енергія, природа. Донецька область) Дуже характерний індустріально-урбаністичний пейзаж для Донбасу в цілому.
52. *Жарт про вибори папи*
Отже, ми вже зайшли в Краматорськ. І про нього буде далі. Ну а почати слід було з природи, що й зробили.
Дякую за увагу, далі буде)))